Децентралізація тривалістю шість років
Шість років тому Україна ступила на шлях децентралізації. Свого часу через таку реформу пройшли Скандинавські країни, а також Польща, Словаччина, Литва, Латвія, Естонія. У результаті, це дало поштовх економіці, соціальному розвитку цих країн, особливо їхніх сільських територій.
2020 рік став роком кінцевого етапу реформи в Україні. З 2021 року у нас вже не існують сільські ради. На зміну їм прийшли старостати. У межах кожної області зменшилася кількість районів, а міста із селами об’єднано у громади.
У той же час, органам місцевого самоврядування від державних органів передано значну частину повноважень і бюджетів, а отже, з’явилася можливість реалізовувати найуспішніше.
Результати реформи на Городоччині
Цього року у громаді взято курс на покращення не лише житлово-комунальної сфери, а й якості надання освітніх, медичних та інших послуг для комфортного життя мешканців Городоччини.
Соціальна сфера
Два місяці тому, 20 серпня, у Городоцькій громаді відкрито підрозділ відділення соціальної роботи із сім’ями, дітьми та молоддю «Оберіг». Відділення облаштовано у приміщенні колишнього сільського ФАПу у селі Пільний Олексинець.
— Відколи у селі відкрили сучасну амбулаторію, будівля фельдшерсько-акушерського пункту не використовувалася. Цього року її передано на баланс Центру надання соціальних послуг Городоцької міської ради, — розповідає Ольга Бистрицька, секретарка виконкому Городоцької міської ради. — Відтак, вирішено там створити установу для надання місцевим жителям найнеобхідніших соціальних послуг.
Відремонтована будівля колишнього ФАП.Фото: Городок.City
У відділенні «Оберіг» надають соціальні послуги місцевим жителям. Перукарка у село приїжджає на вимогу: коли сформується список із декількох бажаючих скористатися її послугами.
У день відкриття відділення послугами перукарки скористалися 15 жителів села Пільний Олексинець.Фото: Городок.City
У той же час, у відділенні люди можуть не лише постригтися, а й скористатися послугами швачки та відремонтувати взуття, або ж, за потреби, попрати білизну.
— Адже не у кожній хаті в селі є вода та пральна машина. А відтепер, якщо комусь потрібно попрати покривала, одіяла чи верхній одяг, це можна зробити у нашому відділенні: тут встановлена пральна машина із завантаженням до 7 кілограмів, — наголосила Надія Шевченко, директорка Центру надання соціальних послуг Городоцької міської ради. — Окрім того, у підрозділі наявні душ і кімнати для відпочинку. Отже, прагнемо полегшити життя місцевим жителям.
Послуги жителі села Пільний Олексинець отримують як на платній основі, так і безкоштовно, можлива також диференційована оплата.
Медицина
Гемодіалізне відділення
У Городку до кінця цього року планують відкрити відділення «штучної нирки». І, як зазначив директор Городоцької лікарні Олександр Кушнір, це буде не філія обласного центру екстракорпоральної детоксикації і гемодіалізу Хмельницької обласної лікарні, а повноцінне відділення Городоцької лікарні.
— Сьогодні маємо восьмеро городоччан із захворюванням нирок. Для проведення гемодіалізу їх довозять до обласного центру екстракорпоральної детоксикації і гемодіалізу Хмельницької обласної лікарні. Як правило, тричі на тиждень. Сама процедура триває щонайменше чотири години, — розповідає директор Городоцької лікарні Олександр Кушнір.
У Городоцькій громаді кошти на довезення пацієнтів з нирковою недостатністю виділяли із місцевого бюджету. У рік приблизно 340-360 тисяч гривень. Відтак, аби, в першу чергу, полегшити життя місцевим жителям, а також зменшити витрати місцевого бюджету на транспортування діалізних хворих, спільно із місцевою владою вирішено створити повноцінне гемодіалізне відділення на базі Городоцької лікарні.
— Відділення «штучної нирки» працюватиме у будівлі хірургічного корпусу на першому поверсі. Ремонтні роботи там уже на завершальному етапі. Загальна вартість робіт — 780 тисяч гривень. 530 тисяч гривень виділено із місцевого бюджету, решту необхідних коштів виділяємо із бюджету лікарні, — додає директор лікарні.
У новому відділенні буде дві діалізні зали: в одній встановлять п’ять апаратів штучної нирки; в іншій — один, де буде окремий бокс для проведення гемодіалізу пацієнтам з інфекційними захворюваннями (коронавірус, гепатит, СНІД). Також буде зал очікування для пацієнтів, санвузол, кабінет для медичного персоналу.
— Окрім того, ми вже уклали угоду із фірмою, яка надасть і встановить обладнання за власні кошти у найближчі дні. Єдина умова співпраці – лікарня у цієї ж фірми має закуповувати розхідні матеріали, — каже Олександр Кушнір.
І поки ведуться ремонтні роботи, лікарня готує фахівця – лікаря-нефролога. Як зазначає директор Городоцької лікарні, це питання планують вирішити до кінця цього року.
Хоспіс
Також у планах місцевої влади та адміністрації лікарні — відкриття відділення паліативної допомоги. Хоспіс на 52 ліжка на Городоччині планують відкрити на базі Лісоводської лікарні.
— Та це — дороговартісний проєкт, — говорить Олександр Кушнір. — Вартість лише проєктно-кошторисної документації — близько мільйона гривень.
— У той же час, паліативна допомога — це підхід, що дозволяє покращити якість життя пацієнтів із невиліковними захворюваннями. Головною нашою метою є максимальне полегшення фізичних і моральних страждань пацієнта та його близьких, а також збереження людської гідності пацієнта наприкінці земного життя, — підкреслює голова Городоцької громади Неоніла Андрійчук.
У рамках проекту передбачено реконструкція недіючої Лісоводської лікарні, зокрема облаштування вестибюльного, приймального та медичного блоків на першому поверсі, адміністративного блоку та блоку для ночівлі родичів та волонтерів – на другому поверсі, паліативний блок – на трьох поверхах (3-5). Потужність закладу розрахована на 52 пацієнта та 46 осіб штатного персоналу.
Освіта
Із 2016 року Уряд системно інвестує кошти у створення навчально-практичних центрів (НПЦ).
НПЦ – це частина приміщень закладу професійної освіти з новим обладнанням і технікою, де учні проводять практичні заняття, а дорослі підвищують кваліфікацію або перенавчаються.
Створення Центрів відбувається за кошти як державного, так і місцевих бюджетів, а також за спецкошти закладів профтехосвіти і за підтримки бізнес-компаній.
Влітку цього року, за ініціативи та підтримки Городоцької міської ради, адміністрація державного навчального закладу «Лісоводський професійно-аграрний ліцей» подала заявку на включення ліцею до переліку тих закладів профтехосвіти, на базі яких теж планується створення навчально-практичного центру.
— Попередньо за кошти місцевого бюджету була виготовлена проєктно-кошторисна документація, — розповідає Олександр Боровик, директор ліцею. – А далі проєкт було подано на розгляд Міністерства освіти та науки України.
Окрім того, подали проєкт на різні європейські гранти. Наразі відомо, що розгляд питання щодо створення Центру у Лісоводах Міністерством освіти і науки перенесено на наступний рік. Щодо інших грантодавців, то поки вивчаються потужності навчального закладу, освітні потреби, можливості інженерно-педагогічного колективу тощо.
Відповідно до документації, Центр планують створювати на базі виробничих майстерень ліцею. Зокрема, проєктом передбачено:
- технічне переоснащення майстерні слюсарної справи та лабораторій сільськогосподарських машин;
- придбання нової сучасної техніки, зокрема — комбайна, тракторів, автомобіля МАЗ, сівалки, плуга, оприскувача, культиватора, машини для внесення мінеральних добрив, європак БОРЕКС, автобуса;
- придбання нового обладнання й інструменту для слюсарної майстерні (електродрилі, шліфувальні машини, електропаяльники тощо).
Відповідно до кошторису, найвагомішим є виділення коштів для придбання техніки, обладнання та устаткування. Це 12 млн. 834 тис. грн. На реконструкцію виробничої майстерні потрібно 536 830 грн.
Загальна вартість проєкту – 13 мільйонів 405 161 гривень.
Джерела співфінансування це: державний бюджет, місцевий бюджет та інші джерела. Загалом із державного бюджету планують залучити 70% коштів від загальної суми.Фото: Городок.City
— Для галузі освіти Городоцької територіальної громади збереження ДНЗ «Лісоводський ПАЛ» є пріоритетним, тому у разі залучення коштів державного бюджету громада готова до частки співфінансування, — коментує Олена Гріх, кураторка галузі освіти Городоцької громади. — А враховуючи те, що Городоччина аграрний край, професії тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва категорії А1, А2, В1, слюсар з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування, водій автотранспортних засобів вкрай необхідні для забезпечення потреб сучасних сільгосппідприємств.
У пошуку інновацій
Загалом, як зазначає голова Городоцької громади Неоніла Андрійчук, робота з людьми та проблеми, з якими стикається керівництво громади, диктують владі напрямки вдосконалення та пошуку нових форм роботи задля покращення життя людей.
— Безумовно, що й реформування як освітніх, так і медичних сфер вносить новації у систему надання освітніх та медичних послуг, виставляються нові пріоритети і механізми роботи відповідних закладів, — каже голова громади. – Та саме так народжуються нові ідеї, які ми намагаємося реалізувати. Так народився проєкт щодо хоспісу, який поєднує не тільки медичну, а й соціальну сферу.
Не за горами 2024 рік, коли старшу школу наші діти уже будуть вибирати відповідно до нового реформованого законодавства. І ми маємо бути готові до цього. Особливо важливо забезпечити матеріальною базою професійний ліцей, відтак саме так і народився проєкт по навчально-практичному центру.
І як показує досвід, цікаві підходи, запроваджені у громадах доводять свою ефективність. Адже покращуються якості надання освітніх, медичних та інших послуг, і громада стає привабливою для життя її мешканців.
