Вже не одне покоління українців пісня «Червона калина» кличе на боротьбу за свободу і незалежність. З перших днів російського вторгнення вона зазвучала з новою силою, ставши символом визвольної війни українського народу проти споконвічного ворога. Ця пісня згуртувала наш народ, вона звучить лейтмотивом нашого воєнного сьогодення і надихає на подвиги нинішнє покоління захисників України. І вже весь цивілізований світ сприймає її як символ мужності та незламності української нації, що протистоїть останній імперії в історії людства.
Народження легенди
Мало хто знає, що «Червона калина» — це українська стрілецька пісня, яка була створена понад століття тому. Існують різні версії стосовно історії її народження. За найбільш поширеною версією перший варіант пісні створив у 1914 році поет Степан Чарнецький (1881-1944), який був тоді театральним референтом, режисером та художнім керівником першого у Галичині українського професійного театру, заснованого товариством «Руська бесіда».
Текст пісні був спеціально створений для нової постановки історичної драми «Сонце Руїни» про гетьмана Петра Дорошенка, написаної у 1911 році поетом Василем Пачовським, товаришем Чарнецького.
Працюючи над новою постановкою драми, Чарнецький з дозволу автора вирішив замінити в сценарії давню козацьку пісню «Гей, не дивуйте, добрії люди» більш оптимістичною народною піснею «Розлилися круті бережечки». При цьому поет творчо переробив текст пісні таким чином, щоб вона краще вписувався у зміст драми, а останню строфу залишив майже без змін. Саме ця остання строфа й стала у майбутньому початком знаменитої «Червоної калини»:
Ой у лузі червона калина похилилася,
Чогось наша славна Україна зажурилася.
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!
Крім того, Чарнецький доробив до пісні нову, споріднену з народною, мелодію, а композитор і диригент Михайло Коссак на прохання поета розклав її на інструменти. Вперше пісня прозвучала в лютому 1914 року на прем'єрі оновленої драми «Сонце Руїни», яка відбулася на сцені товариства «Сокіл» у Самборі. За кілька місяців, завдяки гучному успіху вистави у Самборі, потім у Дрогобичі, Стрию, Чорткові, Станіславові та Чернівцях, пісня, а особливо строфа «Ой у лузі червона калина…», стала широко відомою серед українців Галичини та Буковини.
Поет продовжував працювати над піснею, поки у серпні 1914 році в місті Стрий її не почув чотар Українських січових стрільців Григорій Трух (1894-1959). Зробивши строфу «Ой у лузі червона калина…» початковою і додавши до неї три актуальні строфи, він створив нову версію пісні, в якій на передній план вийшов образ червоної калини. Здавна калина шанувалася в народі як символ миру, добра, кохання, дівочої вроди, жіночості, материнства, родинного щастя, рідної домівки й самої України-неньки. Через те, що її червоні ягоди нагадують краплі крові, вона стала також символом пролитої козацької крові. Червона калина нагадує про мужність й незламність духу людей, що віддали своє життя за Україну. Тому у скрутні для нашого народу часи цей ніжний образ перетворювався на символ боротьби за національну незалежність.
Створена Степаном Чарнецьким та Григорієм Трухом нова патріотична пісня стала гімном січових стрільців. В роки Першої світової війни 1914-1918 років вона розлетілася по всій Західній Україні.
Разом з іншими воєнними піснями українські воїни понесли «Червону калину» далі дорогами національно-визвольних змагань 1919-1921 років. Через два десятиліття стрілецький гімн підхопило нове покоління борців за свободу та незалежність України, які воювали проти російських окупантів до кінця 1950-х років у лавах УПА.
Пісня лине Україною
Певна річ, що в роки панування комуністичного тоталітарного режиму в Україні «бандерівський гімн», як і все те, що будило в українцях національну свідомість, був під суворою забороною. Проте навіть в ті лихі часи «Червона калина» продовжувала не просто жити і ширитися у народі, а й далі «квітнути». Строфу «Не хилися, червона калино…» додали до її тексту учасники дисидентського руху 1960-70-х років – музикознавець, фольклорист, композитор, диригент Леопольд Ященко і правозахисниця, публіцистка, журналістка Надія Світлична. За однією з версій, сталося це вже в період «перебудови», наприкінці 1980-х років. Вперше сучасний варіант пісні, з тією самою новою строфою, виконав етнографічний хор «Гомін» під керівництвом Ященка на Співочому полі у Києві на початку 1990-х років.
В роки незалежності «Червона калина» повноголосо залунала по всій Україні. Вельми знаменним видається той факт, що саме вона була тією першою піснею, якою українці привітали народження своєї держави. 24 серпня 1991 року, ухваливши Акт проголошення незалежності України, депутати Верховної Ради заспівали гімн Українських січових стрільців. Учасники велелюдного мітингу під Радою дужим, багатоголосим хором підхопили легендарну пісню.
Важко перелічити всі ті українські музичні колективи та співаків, які виконували «Червону калину» в наступні три десятиліття. Серед них – вокальна група львівського театру-студії «Не журись!», Національна заслужена капела бандуристів України імені Георгія Майбороди, Національний заслужений академічний український народний хор України імені Григорія Верьовки, Народний ансамбль пісні і танцю «Смерічка», Львівський муніципальний хор «Гомін», Ансамбль пісні і танцю «Веснянка», Гурт Мандрівних Дяків «Вертеп», кавер-гурт «7 Men Brass Band». Навіть російський співак Олександр Малінін, який переспівав у 2003 році найпопулярніші українські пісні, заголовною піснею свого студійного альбому зробив саме «Червону калину».
У жовтні 2016 року на Тернопільщині був офіційно зареєстрований національний рекорд у номінації «Наймасовіше виконання стрілецького гімну України». Глибоко символічно, що сталося це на батьківщині Степана Чарнецького, у селі Шманьківці Чортківського району, де щорічно проходить обласний фестиваль національно-патріотичної пісні «Червона калина». Загальна кількість виконавців пісні тоді склала 378 осіб. Менш ніж через п'ять років, 24 серпня 2021 року, у місті Сокаль, що у Львівській області, було встановлено новий національний рекорд України у вказаній номінації. На цей раз «Червону калину» співав вже зведений хор з 848 осіб.
Ще один рекорд встановив спільний відеокліп фолк-рок гурту «Гайдамаки» і Тоні Матвієнко на пісню «Червона калина». В ньому використано кадри з українського історичного фільму «Червоний» про воїна УПА, який підняв повстання в одному з сталінських концтаборів. Відеокліп був презентований напередодні виходу фільму в прокат у серпні 2017 року й одразу став справжнім хітом YouTube. Щодня він набирав від 3000 до 6000 тисяч переглядів. Всього впродовж трьох місяців відео переглянуло понад 3,2 мільйони користувачів соцмереж.
Символ нескореної України
В роки російсько-української війни, а особливо з початком повномасштабного вторгнення росії у лютому 2022 року «Червона калина» набула в Україні просто шаленої популярності й стала справді народною піснею, символом незламності українців у боротьбі за свою свободу та незалежність. Сьогодні гімн січових стрільців нагадує нам як про мужність та героїзм попередніх поколінь захисників України, так і про невгамовну імперську хіть та безмежну підлість східного сусіда, який вже вкотре сіє смерть, розруху, горе і брехню на українській землі.
На четвертий день війни фронтмен українського гурту «Бумбокс» Андрій Хливнюк, як тільки вступив до тероборони, виклав у Instagram своє відео, де він зі зброєю в руках виконує а капела першу строфу гімну січових стрільців на Софійській площі, в центрі Києва, який бомбили російські окупанти.
Відео миттєво поширилось у соцмережах і стало мегапопулярним, а «Червона калина» почала сприйматися всіма як народний гімн воюючої України.
Не буде перебільшенням сказати, що з легкої руки лідера «Бумбоксу» в Україні почалася справжня «калиноманія». Природно, що естафету одразу підхопили представники української шоу-спільноти. У соцмережах поширюються ремікси на акапельне соло Хливнюка, відео з сольними та колективними переспівами «Червоної калини» від наших зірок, причому деякі з них стають прямо таки вірусними. Олена Андросова (Eileen), Катя Бужинська, Марина Тимофійчук (NAVKA), Віктор Павлік, Тіна Кароль, Надя Дорофєєва, Юлія Саніна, Катерина Павленко, Маріанна Окс — всіх сучасних виконавців воєнного хіта важко перелічити. І кожен з нових переспівів «Червоної калини» є по-своєму особливим та неповторним.
На початку квітня у соціальних мережах «вибухнув» потужний відеофлешмоб «Червона калина» за участю Наталі Могилевської, Насті Каменських, Джамали, Івана Дорна, Олі Полякової, Наді Дорофєєвої, Павла Зіброва, ХАСа, Дмитра Кадная, а також Лесі Нікітюк, Юрія Ткача та Єгора Крутоголова, в основу якого лягло вірусне відео з виступом Андрія Хливнюка. Закінчується відеоролик уривком відео з маленьким Лео Бушем і словами Тіни Кароль: «Доброго вечора, ми з України!». Зірковий відеофлешмоб одразу став хітом YouTube і спричинив цілу хвилю патріотичних флешмобів як в Україні, так і за її межами.
Особливо зворушливо «Червона калина» звучить у виконанні маленьких українців.
Серця мільйонів дорослих слухачів полонило згадане вище відео з імпровізованим виступом 3-річного Лео Буша з Ірпеня, який у дворі натхненно, старанно і завзято виконує а капела гімн Українських січових стрільців.
Батько маленького співака виклав домашнє відео у Facebook, після чого Лео став зіркою соцмереж. До речі, наразі родина Бушів тимчасово проживає в одному з сіл на Хмельниччині, де хлопчик почувається справжньою знаменитістю.
Наприкінці квітня начальник Донецької ОВА Павло Кириленко опублікував у Facebook відео з прифронтового Краматорська, де чути, як невідома дівчинка з великим почуттям співає «Червону калину».
«Неймовірна сила української пісні пробивається навіть у найтемніші часи. Тишу спорожнілих краматорських вулиць прорізає дзвінкий дівчачий голос, що виспівує пісню Січових стрільців. З «Червоною калиною» ми воювали з росіянами сто років тому, з «Червоною калиною» воюємо з ними зараз», — прокоментував Кириленко.
У воєнний час легендарна «Червона калина» лунає на радіо і телебаченні, шириться у соціальних мережах, переспівується практично в усіх куточках України. Співають цю патріотичну пісню і наші захисники на передовій, і волонтери у прифронтовій зоні, і рятувальники у зруйнованих житлових кварталах, і звичайні громадяни у бомбосховищах, і біженці на площах європейських міст, і навіть мешканці тимчасово окупованих територій. Співають її з однаковим піднесенням як дорослі, так і діти. І в цьому немає нічого дивного. Мелодійна та енергійна, зворушлива, прониклива і водночас життєстверджуюча пісня наповнює серця українців силою, завзяттям, оптимізмом, твердою вірою у неминучу перемогу над ворогом.
«Червона калина» підкорює світ
Вже в перші дні війни «Червона калина» вийшла за межі України. Для всього цивілізованого світу вона стала символом мужності і нескореності українського народу. Сьогодні тисячі й тисячі людей в різних країнах не просто знають «Червону калину», а й виконують її на знак своєї солідарності з Україною. Співають разом з українськими біженцями на масових антивоєнних акціях у різних куточках світу. Підхоплюють слідом за нашими співаками на благодійних концертах та за нашими чемпіонами на міжнародних спортивних змаганнях. Скандують на трибунах під час футбольних матчів. Записують і публікують у соцмережах численні кавери та ремікси. І навіть виконують хором під час… богослужінь у храмах.
Великий резонанс у соціальних мережах викликало незвичайне відео з Варшави, де гімн Українських січових стрільців виконує католицький священник разом з парафіянами під час великодньої церковної служби. 18 квітня ксьондз Войцех Дроздович, перш ніж розпочати святкову проповідь у костелі Непорочного зачаття Діви Марії, несподівано дістав бездротову колонку, увімкнув запис пісні у виконанні Андрія Хливнюка і закликав усіх присутніх заспівати разом з ним українською мовою. Люди з ентузіазмом його підтримали. Сам превелебний отець емоційно підспівував на фоні прапорів Польщі та України, енергійно пританцьовуючи у такт мелодії та диригуючи однією рукою. Цікаво, що до цієї акції він ретельно підготувався й попередньо роздав парафіянам аркуші з текстом знаменитої української пісні.
Впевнено підкоривши простори Інтернету, відео з «Червоною калиною» у виконанні Андрія Хливнюка стало джерелом натхнення для багатьох співаків та музикантів з різних країн. Вже на початку березня відомий автор електронної музики The Kiffness (Девід Скотт) з Південної Африки за згодою українського співака записав потужний ремікс, який миттєво поширився у TikTok, Facebook та YouTube та інших мережах. Лише за перший місяць відеоролик від The Kiffness зібрав понад 4 мільйони переглядів. Так українська пісня зазвучала по-новому на весь світ.
Справжню сенсацію у музичному світі спричинив легендарний британський гурт Pink Floyd, один з найбільш впливових і комерційно успішних колективів в історії світової рок-музики, який несподівано «ожив» після багаторічної творчої перерви з тим, щоб висловити свою підтримку Україні в її визвольній війні проти росії. Знову зібравшись разом, кумири кількох поколінь рок-меломанів записали та оприлюднили 7 квітня перший за 28 років сингл Hey Hey Rise Up («Гей, гей, підіймемо!»), а також відеокліп на цю композицію, в основу якої поклали гімн Українських січових стрільців. Використавши вокал Андрія Хливнюка, учасники Pink Floyd доповнили українську мелодію інструментальною музикою у стилі гурту. Після виходу сингл очолив хіт-паради у 27 країнах світу, а відеокліп став вірусним у соцмережах.
Так само хітом соціальних мереж стала «Червона калина» від Марлейн Маас (Marlaine Maas), яка виклала відео 12 квітня на своєму YouTube каналі. Незвичайність цієї кавер-версії у тому, що популярна німецька співачка вперше виконала гімн Українських січових стрільців чотирма мовами. Згодом вона заспівала пісню під час акції в Берліні на підтримку України. Так само, як і всі інші зарубіжні виконавці «Червоної калини», Марлейн спрямовує гроші від прослуховування та завантаження пісні на гуманітарну допомогу Україні.
Нині легендарна «Червона калина» лунає на весь світ не тільки українською, а й багатьма іншими мовами, які годі й перелічити. І таке багатоголосся краще за офіційні заяви та декларації політиків переконує у тому, що наш вільнолюбний народ має безліч друзів, які підтримують нас і щиро бажають нам перемоги над ворогом. Твердість українського духу та сила української пісні об'єднали вільні народи світу проти неспровокованої і невиправданої збройної агресії «імперії брехні», яка нахабно спаплюжила всі демократичні цінності та норми міжнародного права, поставила весь світ на межу ядерної катастрофи. Тож не дивно, що «бандерівський націоналістичний гімн» викликає таку пекучу ненависть у нашого ворога.
