Європейський проєкт

У Городоцькому ліцеї №4 буде створено шкільний коворкінг. За кошти Ради Європи освітній заклад Городоцької міської ради Хмельницької області отримає сучасне обладнання на суму чотири тисячі євро.

Загалом понад 50 навчальних закладів із 6 областей — Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Тернопільської, Хмельницької та Чернівецької — подали заявки на участь у проєкті «Зміцнення місцевої економіки та доброго врядування».

Суть проєкту — створення власного шкільного коворкінгу.

Що таке коворкінг

Коворкінг (Co-working) – це специфічна організація праці людей, при якій в одному спільному просторі об’єднуються люди з різною зайнятістю, для спілкування та творчої взаємодії.

Шкільні коворкінги (майстерні) є майданчиком для створення умов тут і зараз. Це — простір для освіти та самоосвіти, розвитку професійних компетенцій і розкриття підприємницького потенціалу вже у підлітковому віці.

Але здебільшого наявне у шкільних майстернях обладнання — аж надто старе. І навіть якщо знайдуться кошти на закупівлю нового, то це буде неефективно, бо техніка простоюватиме.

Інноваційністю шкільних коворкінгів є одночасний доступ не тільки учнів шкіл, а й місцевої молоді та людей старшого віку, які можуть відвідувати заняття та вчитися використовувати сучасне обладнання.

Ідея полягає в тому, щоби зробити школу відкритою для всіх мешканців громади — будь-хто з мешканців громади, який має ідеї, але не має можливості закупити всю необхідну дороговартісну техніку, може працювати в коворкінгу.

У жовтні 2018 року в м. Баранівка відкрилися швейний та технічний коворкінги. У коворкінги було закуплене сучасне професійне обладнання.У жовтні 2018 року в м. Баранівка відкрилися швейний та технічний коворкінги. У коворкінги було закуплене сучасне професійне обладнання. Це був перший пілотний проєкт, який не мав аналогів в Україні.Фото: otg.mrada-baranivka.gov.ua

Напрямки проєкту

Загалом даний проєкт упроваджується в Україні завдяки ГО «Освіта для успіху» за фінансової підтримки Ради Європи. Мета Проєкту — створити у п'яти закладах територіальних громад 5 коворкінгів за профілями: кулінарія, столярна справа, швейна справа, вирощування мікрозелені. «Швейний профіль» виявився найпопулярнішим серед конкурсантів. Свої пропозиції туди подали 19 навчальних закладів, серед яких і Городоцький ліцей №4.

— Коли дізналася про конкурс і можливості, які він дає, зрозуміла — це наш шанс. Тим більше, що у нашій школі уже є певні напрацювання у швейній справі. Наші учні неодноразово брали участь в олімпіадах різних рівнів, в тому числі і Всеукраїнських. Тож розумію, що маючи нове обладнання, ми зможемо досягти ще більшого, — зазначила вчителька трудового навчання Валентина Крімер, яка безпосередньо і готувала заявку на конкурс.

Фото: Городок.City

Що отримає переможець

Переможців оголосили 20 червня, а 14 липня у Городку підписано тристоронню угоду між Городоцькою міською радою, ГО «Освіта для успіху» та Городоцьким ліцеєм №4.

Урочистий момент підписання угоди.Урочистий момент підписання угоди.Фото: Городок.City

— Городоцький ліцей №4 має досвід реалізації багатьох проєктів, — наголосила голова Городоцької громади Неоніла Андрійчук. — І ця школа завжди має чимало ініціатив. Тож думаю, цей проєкт – черговий крок для розширення можливостей класичної школи до зовсім інших форм.

У рамках проєкту ліцей отримає три швейних машинки комп'ютеризованих, три універсальних швейних машинки, розпошивальну машину для роботи із трикотажними тканинами, швейно-вишивальну машинку, оверлок, дисковий розкрійний ніж, прасувальну дошку з парогенератором і праскою, а ще — стартову кількість матеріалів для роботи.

Чіткі вимоги

Та, як наголосив експерт з питань освіти Центрального офісу реформ Сергій Дятленко, все це обладнання надається у користування до кінця жовтня. За цей час ліцей №4 та громада загалом мають зробити все, аби проєкт став успішним. Грантодавцем чітко визначені критерії, по яким оцінюватимуть рівень успішності проєкту.

— Показники розроблені таким чином, щоб виконуючи їх заклад освіти і власне громада ставала сильнішою, — наголосив Сергій Дятленко. — Це, до прикладу, використання кабінету у навчальних цілях, позаурочній діяльності, при роботі із дорослим населенням, залучення учнів із інших шкіл. Звісно, протягом реалізації проєкту навчальний заклад отримає експертну та менторську підтримку, але якщо проєкт не стане успішним – обладнання у ліцеї не залишиться і буде передано тим, кому воно потрібніше.

Фото: Городок.City

Напрацьовані кроки

У відділі освіти Городоцької громади зазначають, що максимально зроблять усе від них залежне для того, щоб проєкт став успішним. Зокрема уже визначено керівника коворкінгу. Наразі стоїть питання щодо фінансової підтримки вчителів, а також залучення до проєкту ще одного ліцею міста – а саме №3.

— Стає чітко зрозумілим, що керівника швейного коворкінгу потрібно фінансово заохочувати, адже коворкінг працюватиме не лише під час навчального процесу, але й у позаурочний час. Більш того, далі ще плануємо розвивати соціальне шкільне підприємництво, — зауважив Віталій Волік, т. в. о. начальника відділу освіти, молоді та спорту Городоцької міської ради.

Та, не зважаючи на те, чи залишиться обладнання у ліцеї, як зазначив експерт з питань освіти Центрального офісу реформ Сергій Дятленко, колектив школи та громада у будь-якому випадку отримають безцінний досвід та знання.

Проект — це не тільки «тверда» інфраструктура, тобто обладнання для швейної майстерні. Цей проєкт — це ще й можливість підвищення рівня професійної педагогічної майстерності, ознайомлення із соціальним шкільним підприємництвом для учнів, — тобто це те, що ліцей та громада отримають за будь-яких обставин, — підкреслив експерт.

До слова

Загалом запитання «Чи можуть школярі вчитися заробляти власними розумом і руками» виникло у грудні 2016 році. Тодішній працівник Міністерства освіти, а нині експерт з питань освіти Центрального офісу реформ Сергій Дятленко та експерт Інституту громадянського суспільства Маркіян Дацишин згенерували ідею впровадити до трудового навчання підприємницький компонент: діти мають відчути грошову оцінку своєї праці (не лише коли на шкільному ярмарку родичі купують їхні вироби) і повірити, що можна заробляти власними руками і головою.

Відтак було вирішено на фінал національного етапу олімпіади з трудового навчання у Полтаві у березні 2017 року запросити успішного підприємця – Івана Савицького, виконавчого директора Львівської майстерні «Зробив тато». Він поділився із школярами основними принципами того, як заробляти власними руками, та допоміг у створенні facebook-сторінки олімпіади «Кузня Талантів».

Як результат, інноваційною родзинкою олімпіади 2017 року став перший онлайн-аукціон виробів фіналістів змагань: наборів ґудзиків та рісайклінгових речей. Із того часу онлайн-аукціон став традиційним елементом фінальної частини олімпіад з трудового навчання. Таким чином був започаткований процес, що отримав ресурс і втілення у рамках проєкту «Молодіжний кластер органічного бізнесу Баранівської міської ОТГ» за фінансової підтримки ЄС.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися