Маленькими кроками — до великої мрії
Маленькі українці зростають уже в новій Україні. І сьогодні їхнє завдання — підтримати своїх захисників. Так робить і п'ятирічна Кіра Мостова. Поки її тато на фронті — вона для нього співає.
А все розпочалося з дитячої мрії Кіри про мікрофон.
— Їй дуже хотілося мати мікрофон, і вона постійно просила купити його, — пригадує батько Кіри, Олександр Мостовий. — Тож на Новий рік ми з дружиною здійснили мрію молодшої доньки.
Отримавши довгоочікуваний подарунок, Кіра невтомно співала пісні для своїх рідних. Тож батьки вирішили розвивати вокальні здібності своєї дівчинки.
Родина Мостових.
— Дізнавшись про набір до вокальної майстерні, ми одразу записали Кіру на заняття, — розповідає Оксана, мама співачки. — І ось вже два місяці вона із задоволенням їх відвідує.
Свій репертуар маленька городоччанка розпочала із пісні про маму. Але оскільки батько дитини з початком повномасштабного нападу росії на Україну пішов захищати нашу державу, вирішила вивчити пісеньку й про тата.
— Донька дуже сумує за батьком і захотіла підтримати його, вивчивши нову пісню, — розповідає пані Оксана.
Артикуляційні вправи на заняттях у вокальній студії із педагогом Інною Копицяк.
Кіра на репетиції.
Саме пісенька маленької донечки і є головним натхненням для тата на війні. Коли Кіра заспівала, її матуся записала відео і надіслала татові на фронт.
Кіра з татом та старшою сестричкою.
— Дні на службі дуже напружені. Але кожного вечора, коли з’являється вільна хвилинка, я передивляюсь відео, яке мені записала дружина, і на душі стає спокійніше, — розповідає Олександр, який приїхав додому на кілька днів.
Нагадаємо, саме звісточки та подарунки від дітей є найбільшою підтримкою для воїнів. Вони з нетерпінням чекають дитячих малюнків та листів. І не тільки від своїх дітей — від усіх маленьких українців. Один із військових, який отримав дитячий малюнок від учнів Городоцького ліцею №1, зізнався: «Тоді розумієш, хто стоїть за твоєю спиною і що тобі потрібно зробити так, щоб вони мали можливість навчатися спокійно, бути в теплі і не відчувати ніяких неприємностей».
