Інформаційна війна та фейки
Уже ні для кого не секрет, що російська пропаганда посилила інформаційну війну з Україною. Метою інформаційних вкидів є дестабілізація ситуації, дезорієнтування населення, дискредитація Збройних Сил України. Останні місяці серед населення активно почали поширюватися фейки з приводу діяльності очільників громад.
Арешти через перетин кордону
Спочатку у червні голова міста Красилова, а потім і очільник Славути стали «героями» фейкової інформації, яку поширювали у соцмережах. Йшлося про нібито арешти очільників міст під час спроби перетину кордону. Очільниця Красилова з цього приводу звернулася до СБУ. У виконкомі Славути в таких дезінформаціях вбачають спробу дестабілізувати ситуацію у суспільстві.
Фото: facebook
— Я взагалі дивуюсь цинічності та безглуздості таких пліток, і тим людям, які не лише в це вірять, а ще й переказують, Тут є, як мінімум, наклеп, а підбурювання людей під час війни — це сепаратизм. Чому не реагують правоохоронні органи? — зазначила міська голова Красилова Ніла Островська та додала, що її щодня можна побачити на роботі, де вона разом з командою займається поточними питаннями, в тому числі допомогою тим, хто наразі перебуває на передовій.
У виконавчому комітеті Славутської міської ради подібну дезінформацію також назвали діями поплічників окупантів та висловили сподівання, що у Службі безпеки України знайдуть осіб, причетних до поширення неправдивої інформації.
Звинувачення у корупції
Також почали ширити фейки про голів громад, що не пішли на співпрацю з окупантами, на Херсонщині. Про це поінформував заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов.
Фото: facebook
— Голів громад на Херсонщині, які не пішли на співпрацю, окупанти звинувачують у корупції, — йдеться у повідомленні. — Серед жителів розповсюджують чутки про квартири, землі і заводи, якими нібито володіють голови громад.
Не виняток і Київська область. Днями на своєму офіційному сайті Глевахівська громада повідомила, що у мережі інтернет поширюються фейки про так зване фігурування селищного голови в корупційній справі, а також його перебування в розшуку МВС.
Зокрема, у скриншоті з реєстру «Опендатабот» невідомі особи виділили інформацію про те, що нібито ім'я керівника селищної ради Володимира Петренка збігається з особою в розшуку МВС і фігуранта корупційного реєстру.
— Ця інформація, імовірно, спрямована на дискредитацію селищного голови та нагнітання відповідних настроїв серед населення, — пишуть на сайті громади.
Фото: hlevakha.gov.ua
Зі свого боку Глевахівська селищна рада повідомляє, що Глевахівський селищний голова Володимир Петренко в розшуку не перебуває і не є фігурантом корупційного реєстру. У відповідних реєстрах перебувають повні однофамільці голови, які мають інші дати народження чи місця роботи.
Складено повноваження
На Городоччині теж працюють дезінформатори. І от уже декілька місяців у Городоцькій громаді активно поширюється інформація про те, що ніби-то голова Городоцької громади Неоніла Андрійчук склала свої повноваження. Досить активно городоччани це обговорювали навесні, та згодом тема втратила популярність. І от у липні місцеві жителі знову повернулися до цього питання.
— Закликаю городоччан перевіряти інформацію та звертатися лише до офіційних джерел, — прокоментувала плітки, які розпускають про неї невідомі особи, голова Городоцької громади. — Адже у такий складний для країни час скласти свої повноваження вважаю неприпустимим. Я є, я працюю. Я не уникаю своїх обов’язків, ні від кого і ні від чого не тікаю. Разом йдемо до перемоги.
У кого ж виникають певні сумніви — можуть звернутися до мене особисто (я на роботі щодня) задля отримання роз'яснень. Залюбки відповім на усі запитання.
До речі, фейк, зазвичай, — це підроблена новина. Це не просто брехня, а неправда, яку видають за новину. Маніпуляція — це не завжди фейк, це навмисно, свідомо викривлена інформація для формування негативного ставлення до певної проблеми, людини, явища. Це може бути надання неповної інформації, навмисне приховування певного її аспекту, зміщення акцентів у повідомленні, висмикування з контексту. У результаті у людей викривляється відчуття реальності та сіється ворожнеча між жителями громади та владою, недовіра до очільників громади.
Відверті фейки, тенденційне цитування, маніпуляція даними, перекручування слів, намагаючись викликати певні емоції (передусім негативні), дезінформаційні кампанії — все це вкотре нагадує про важливість інформаційної гігієни та медіаграмотності.
