День Державного прапора

Синьо-жовтий прапор знову замайорить на тимчасово окупованих територіях України. Чужі кольори на своїй землі та у своєму небі Україна не визнає ніколи. Про це Президент Володимир Зеленський сказав під час церемонії підняття Державного Прапора України. І щоб цей день настав якнайшвидше, щодня наші захисники відвойовують рідні землі в окупантів, а ті, хто у тилу, забезпечують їх усім необхідним.

23 серпня українці відзначають День Державного Прапора. Відзначають кожен у душі та своєму серці, але цього року — без урочистостей та масштабних заходів. По всій Україні урочистості скасовані через загрози ракетних обстрілів. Та все ж у вузькому колі представники влади віддячили тим, хто щодня працює на перемогу.

Наша єдність проявляється у найскладніших обставинах. Коли біда та горе — наш народ завжди об’єднується. Ми ніколи не залишаємо один одного в біді, — сказала голова Городоцької міської ради Неоніла Андрійчук 23 серпня, під час урочистого зібрання у Городоцькій міськраді. — І ми ніколи не піддамо сумніву нашу державність, суверенітет і незалежність. Ми горді тим, що ми — українці, що ми — незалежні і ми ніколи і нікому не дозволимо забрати у нас свободу, до якої йшли століттями.

Відзнаки та нагороди

Слова вдячності городоччанам були підкріплені відзнаками та нагородами. Міська рада офіційно подякувала за патріотизм та активну громадянську позицію військовим — Олександру Гнатюку, В’ячеславу Степанову, Сергію Чернишову, Руслану Грановському та Сергію Черніховському, а також волонтерам – Миколі Зацерківному, Максиму Басуну, Олександру Загурському та Аллі Новак.

Подяки для військових.Подяки для військових.Фото: Городок.City

А ще – керівницям освітянських закладів, в приміщеннях яких проживали люди, які тікали від обстрілів окупантів. Мова іде про директорку Креміннянської гімназії Наталію Новосад та директорку Кузьминського ліцею Тетяну Гріх. Подяку від міської ради отримав і лікар—анестезіолог Городоцької лікарні Віталій Корягін.

Подяка директорці Креміннянської гімназії Наталії Новосад.Подяка директорці Креміннянської гімназії Наталії Новосад.Фото: Городок.City

Також надійшли у Городок і Подяки від Хмельницької обласної ради. За особистий внесок у наближення перемоги України над агресором їх вручено члену благодійної організації «Благодійний фонд «Волонтери Городоччини» Анатолію Ференсу (волонтер зараз на передовій), приватній підприємиці Ларисі Гуменній та керівниці Лісоводського ліцею Оксані Михайловій.

— Потужний волонтерський рух народився на Городоччині 24 лютого, — зазначила голова громади. — Дякую усім жителям нашої громади за небайдужість до долі нашої держави та народу. Дякую тим, хто зараз на фронті. Дякую тим, хто, незважаючи ні на що, робили та роблять дуже багато для забезпечення лінії фронту та тилу найнеобхіднішим.

Уклін рідним захисників

На символічний захід запросили також дружин наших захисників та їх матерів.

Посмертно нагрудний знак «За військову службу Україні» начальник другого відділу Хмельницького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Володимир Стецко вручив матері загиблого Героя Павла Яворського.

Листи Подяки від командування Збройних Сил України надішли військовим городоччанам Володимиру Кілянчуку та Олександру Цибульському. Та оскільки ці чоловіки зараз на фронті, нагороди були вручені їх дружинам.

З першого дня війни мій чоловік на фронті. Ми дуже за нього переживаємо, і дуже чекаємо вдома, — сказала Анжела Кілянчук.

Анжела Кілянчук та Ірина Цибульська — дружини військових, які зараз на передовійАнжела Кілянчук та Ірина Цибульська — дружини військових, які зараз на передовій.Фото: Городок.City

Пророчі слова

І, як зазначив історик, городоцький волонтер Олександр Загурський, усі ці люди сьогодні творять історію не тільки України чи Європи, а всього світу.

— Сьогодні, коли російська орда атакувала нашу українську незалежність, ми чітко розуміємо, що є тими людьми, які творять історію. Через роки, десятиліття, століття наші нащадки вивчатимуть все те, що ми зараз робимо, хто нам допомагає, — зазначив Олександр Загурський. — Ще в XIX столітті німецький канцлер Отто фон Бісмарк казав, що жоден договір, підписаний із росією, не вартий навіть того паперу, на якому він був підписаний. Це було і за часів Івана Грозного, це було і за часів козаччини, тобто у XVII столітті. Це було і в XIX столітті.

Досьогодні нічого не змінилося. І, знаючи і вивчаючи історію нашої держави, ми можемо запобігти певним подіям в майбутньому. Тож у День українського Прапора та у День Незалежності нам, як ніколи, потрібно повторювати, що ми є великий український народ, ми є велика нація. І від нас залежить майбутнє всього світу, не тільки України чи Європи.

Тому до нас зараз прикута чимала увага всесвітньої спільноти. Вони дивляться на те, що ми робимо, дивляться на наші помилки та перемоги. Дякуючи нашим ЗСУ та всім українцям, які на різних фронтах допомагають йти до перемоги, Європа розуміє, що незалежність України, свободу Європи, вільність світу ми вигрібаємо своїми руками із гарячого вогню.

Та чітко переконаний: перемога — незабаром. І, як сказав наш Пророк Тарас Шевченко, «... і на оновленій землі врага не буде, супостата, а буде син, і буде мати, і будуть люде на землі».

Пропочу пісню «Заспіваймо пісню про Україну» заспівав народний аматорський колектив української пісні «Співуче джерело».Пророчу пісню «Заспіваймо пісню про Україну» виконав народний аматорський колектив «Співуче джерело».Фото: Городок.Cіty

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися