Декомунізація
Городок.City продовжує розповідати про видатних діячів України, на честь яких перейменовані вулиці та провулки у нашій громаді.
Віднині вулиця Суворова носить ім'я Дмитра Вишневецького — українського військового і політичного діяча, одного з організаторів запорозького козацтва, першого козацького гетьмана та засновника першої Запорозької Січі.
Князь, який став гетьманом
Князь Дмитро Вишневецький (1516/17—1563/64), що походив із впливового волинського магнатського роду, був настільки непересічною особистістю, що міг би стати чудовим прототипом для авантюрно-історичного роману в дусі Олександра Дюма. Його буремне життя й особливо трагічна загибель оповиті безліччю міфів і легенд, в яких важко відокремити правду від вимислу.
Портрет князя Дмитра Вишневецького (Байди). Невідомий художник. XVIII ст. Національний музей історії України.
Більшу частину свого свідомого життя Вишневецький провів у боротьбі з татарами, які спустошували Україну. Небажання польсько-литовської влади допомагати у захисті українських земель спонукали його розпочати власну боротьбу, спираючись на козацтво.
Зухвалі походи Вишневецького на Крим дивували всю Європу, а про козаків заговорили як про потужну військово-політичну силу.
В 1556 році князь збудував власним коштом на дніпровському острові Мала Хортиця першу фортецю, по суті, започаткувавши Запорозьку Січ.
Справжній «молодший брат» Хортиці — острів Байди, або Мала Хортиця, розташований на Старому Дніпрі.
Діяльність Вишневецького не лише вказала напрям подальшого розвитку українського козацтва, а й дала йому потужний поштовх у цьому напрямі. Згуртувавши навколо себе розрізнені козацькі ватаги, заклавши першу козацьку фортецю у пониззі Дніпра, він почав виособлювати запорозьке козацтво в автономну, а згодом — і самостійну від польсько-литовської держави організацію...
Князя Дмитра Вишневецького, якого підступно полонили і стратили за наказом султана у Стамбулі, часто ототожнюють з незламним козаком Байдою — героєм народної думи, що стала «козацьким шлягером», а в літературі його переважно звуть Байдою-Вишневецьким. Утім, він не лише загинув як герой-мученик. Він і жив як личить справжньому герою, навіки залишившись в пам'яті українців яскравим прикладом патріотизму, відваги, волелюбності й сили духу.
