Гострий стрес та підйом патріотизму
Після повномасштабного вторгнення Росії українці зовсім «забули» про коронавірус та дотримання протиепідемічних заходів. У перші два тижні люди були максимально мобілізовані через гострий стрес та підйом патріотизму. З плином часу стрес, який ми проживаємо під час перегляду новин, обстрілів або повітряних тривог, перейшов у хронічну фазу. Усе це має негативні наслідки для психічного та фізичного здоров'я.
Імунітет знижується, коли…
Лікарка-епідеміологиня Городоцького районного лабораторного відділення ДУ «Хмельницький обласний лабораторний центр МОЗ України» Антоніна Мазурович зазначила: імунітет насамперед знижується від хронічної втоми, недосипання, незбалансованого режиму дня та відсутності фізичної активності.
Багато залежить від індивідуальних властивостей людини, пояснює Мазурович: хтось продовжує «стресувати», навіть поїхавши від війни за кордон, інший і на передовій швидко адаптується. Для когось відчуття небезпеки — руйнівне, для іншого — це такий собі стимулятор, яким він акумулює свої сили.
— Тому, коли причина стресу — війна, намагайтеся уникати новин та людей, які обожнюють сперечатися щодо політики, щоб запобігти стресовій ситуації. Не забувайте, що режим сну та регулярне вживання води — це 50% успіху. Не варто забувати про прогулянки на свіжому повітрі. Це — попередження кисневого голодування, нормалізація маси тіла та покращення кровопостачання різних органів, — наголошує Наталія Ящурко, сімейна лікарка Городоцького Центру ПМСД.
Зосередьтеся на тому, що можете контролювати
Святослав Лінніков, експерт з громадського здоров’я, зазначає, що кожен із нас сьогодні може відчувати безпорадність та страх. Тому насамперед слід зосередитися на речах, які ви можете контролювати.
Фото: healthcenter.od.ua
Зокрема, Лінніков дає такі поради:
- По можливості, харчуйтеся повноцінно. Разом із їжею організм отримує все необхідне для підтримання роботи всіх систем організму, зокрема нервової та імунної. Саме ці системи можуть найбільше страждати через стрес, і саме від них, насамперед, залежить можливість опору та збереження здоров’я.
- Висипайтеся. За можливості, зберігайте режим сну. Достатня кількість сну сприяє відновленню нервової системи та зниженню рівня гормонів стресу.
- Пийте більше рідини. Під час стресу ми можемо не звертати увагу на спрагу або взагалі її не відчувати. Зневоднення здатне погіршити роботу серця, мозку та нирок. Особливо важливо дотримуватися режиму пиття маленьким дітям та літнім людям.
- Будьте на зв’язку з близькими та рідними. Ділитися своїми переживаннями важливо, як і чути людей довкола. Спілкування, особливо особисте, допомагає знизити вплив стресу та подолати відчуття самотності і безпорадності.
- Намагайтеся дотримуватися розпорядку дня. За нинішніх умов усі наші звичні ритуали поламані. Проте режим є важливим для відчуття контролю за ситуацією, тому намагайтеся виконувати повсякденні справи.
- Робіть те, що приносить задоволення. Так в організмі будуть виділятися ендорфіни, які допомагають долати стрес. Не соромтеся жартувати та сміятися.
- Піклуйтеся про інших. Сьогодні будь-яка допомога є доречною та важливою, ви можете допомагати фізично, готувати або годувати, спілкуватися або навчати, читати книжки дітям або згадувати найцікавіше із бабусями та дідусями. Кожен може стати рятівником для ближнього.
Кандидатка психологічних наук Віра Лапа також радить зайнятися йогою, робити дихальні, релаксаційні вправи, зайнятися арттерапією. І додає: «Якщо ви відчуваєте надмірний страх, пригнічення та апатію, варто звернутися по психологічну допомогу. Наразі багато волонтерських організацій надає психологічну підтримку, зокрема і онлайн».
Фото: Віра Лапа
Нагадуємо, що українська медична спільнота сформувала перелік спеціалістів, які наразі можуть надавати консультації телефоном, поштою чи у соцмережах. Психологічну допомогу можуть надати спеціалісти, зазначені у вкладці «Психолог, психіатр, психотерапевт».
