20-річний ювілей
Розпочиналося все з однієї групи, яка функціонувала у приміщенні дитсадка «Казка», а зараз у них два приміщення, навчально-виробнича і гончарна майстерні та 38 вихованців. 28 жовтня Городоцький центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю відзначив свій 20-річний ювілей.
Про перші дні роботи Центру та здобутки на сьогодні, Городок.City розповіла директорка соціальної установи Любов Казмірчук та фахівці, які працювали у соціальній установі з перших днів її створення — Тетяна Іскрюк та Ольга Малецька.
Історія створення соціальної установи
Городоцький центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю заснований 28 жовтня 2002 року. Тоді його назва була — Городоцький центр ранньої соціальної реабілітації для дітей-інвалідів.
— Спершу у центрі працювало п’ятеро працівників та директорка Інна Іванова, а виховувалося у ньому всього троє діток з особливими потребами. Установа тоді функціонувала у приміщенні дитсадка «Казка», — розповідає Любов Казмірчук.
Пригадуючи старт діяльності центру, його перші працівники зазначають, що було важко, але переконані — воно того вартувало.
— Діти тоді були неадаптовані до суспільства, не сприймали чужих людей і постійно плакали та просились додому. Але з часом ми знайшли з ними спільну мову, — ділиться спогадами вчителька-реабілітологиня Тетяна Іскрюк.
Фото: Городок.City
Уже у 2004 році у дитсадку почала функціонувати ще одна соціальна група для дітей з особливими потребами. У ній виховувалися діти шкільного віку. З ними також індивідуально працювали вчителі зі шкіл, до яких вони були зараховані.
— Діти дорослішали, тому з часом центр ранньої соціальної реабілітації для дітей-інвалідів став центром соціально-побутової реабілітації. З того часу його вихованці не лише опановували шкільний матеріал, але й готувалися до дорослого життя: вчилися готувати, шити та прибирати, — пригадує практична психологиня та логопедка Ольга Малецька.
Власне приміщення та інші досягнення реабілітаційного центру
Через шість років діяльності Городоцький центр комплексної реабілітації переїхав у власне приміщення. За словами Любові Казмірчук, це стало можливе завдяки сприянню сьогоднішньої голови Городоцької громади Неоніли Андрійчук.
Фото: Городок.City
— Завдяки Неонілі В’ячеславівні наші вихованці отримали комфортні умови для розвитку. Цей заклад став для них другою домівкою, де вони спілкуються, навчаються, радіють життю, а найголовніше — отримують послуги реабілітації та трудової адаптації, — зазначає директорка.
Варто зазначити, що переїхавши у власне приміщення, центр реабілітації зміг надавати свої послуги не лише дітям з 3 до 18 років, але й дорослим людям з інвалідністю віком від 18 до 35 років.
Крім цього, у 2017 році соціальна установа реалізувала проєкт Міжнародної технічної допомоги Європейського Союзу, в рамках якого у центрі реабілітації облаштували навчально-виховну та гончарну майстерні. Їх у майбутньому планують розмістити у колишньому приміщенні дитсадка «Сонечко».
— Також наші діти виготовляють вироби з бісеру, виливають свічки та роблять мила. Їх ми потім продаємо на аукціонах, а за виручені кошти купуємо необхідні матеріали для майстерень, — каже Любов Казмірчук.
«Неймовірні»
У реабілітаційному центрі також працює театральний гурток, який називається «Неймовірні». І вони справді неймовірні. На сцені юні артисти із задоволенням танцюють, співають та беруть участь у різних конкурсах. Найбільше досягнення учасників театрального гуртка — вихід на велику сцену Городоцького міського будинку культури. Декілька років тому вони зіграли там казку «Попелюшка».
Загалом, центр реабілітації сьогодні відвідує 38 вихованців з усієї Городоцької громади: з міста Городок та восьми навколишніх сіл. Багато ж випускників центру зуміли самореалізуватися. Хтось із них навчається, хтось працює, а хтось вже виховує дітей.
