Воїн небесного війська Городоччини
24 лютого у селі Лісогірка в останню путь провели Андрія Карпінського, який долучився до лав Збройних сил України лише місяць тому.
У день річниці великої війни мешканці села Лісогірка на Городоччині прощалися зі своїм односельчанином Андрієм Карпінським. Лише у січні його було мобілізовано. Місяць він проходив підготовку у військовій частині у Кам’янець-Подільському.
Перебуваючи на навчанні, Андрій захворів. Стан воїна погіршувався, і його направили до військового шпиталю у Хмельницькому. Лікарі до останнього боролися за життя нашого земляка, але, на жаль, 20 лютого Андрія не стало.
Сергій Тарасенко.
— За короткий термін навчання військовій службі Андрій Карпінський зарекомендував себе доброю, ввічливою, ініціативною та відповідальною людиною. Його було призначено заступником командира взводу, — розповідає начальник курсу навчального центру, підполковник Сергій Тарасенко. — Пам’ять про нього завжди буде з нами — його побратимами. І його справу — захист нашої Батьківщини, — ми обов’язково продовжимо. Все буде Україна!
Разом із Сергієм Тарасенком до Лісогірки приїхали і товариші Андрія по службі. За місяць спільного навчання вони стали друзями.
— Андрій був справедливим, добрим, чуйним — таким, яким і повинен бути чоловік, — пригадує Максим Чупак, городоччанин, який був призваний до армії разом із Андрієм Карпінським. — У нас трохи різний військовий фах, ми мали різні військові спеціальності, але головне — це те, що ми робили одну справу — готувалися стати на захист України.
Від дому покійного односельчани утворили живий коридор, проводжаючи в останню путь свого земляка. Люди на колінах зустрічали похоронну процесію, яка прямувала на місцевий цвинтар. Попрощатися з Андрієм Карпінським прийшло все село – родичі, знайомі, однокласники та друзі дитинства.
— Все наше з Андрієм дитяче життя пройшло на одній вулиці. Разом грали у футбол і інші дитячі ігри, — розповідає друг дитинства Олег. — Андрія я запам’ятав як чесну людину, готову прийти на допомогу своїм друзям. Пишаюся, що в скрутний для нашої країни час він підставив своє плече!
Десятого січня Андрій відсвяткував свій останній день народження. Йому назавжди буде 39… У нього залишилися старенькі батьки та сестра.
