Несподіваний гість
26 лютого у Городок завітав Петро Благун. Військовий із позивним «Санта» приїхав особисто подякувати волонтерам Городоцької громади за співпрацю та підтримку бійців 95 ОДШБ.
На війні — вісім років
Сержант з матеріального забезпечення (старшина) розвідроти 95 бригади на війні ще з 2015 року. Чоловік родом із села Райківці, що на Хмельниччині. Був військовим. Згодом став підприємцем, працював у різних напрямках. Коли ж росіяни ще у 2014 році нахабно вторгнулися на українську землю, чоловік став волонтером та допомагав воїнам АТО. Та через рік не витримав і в 2015 році пішов добровольцем на фронт.
Петро Благун.Фото: Городок.Сity
— Пішов сам у військкомат. Тоді мені було 46 років. На рівні із молодими бійцями стрибав із парашутом та виконував інші бойові завдання, — розповів в інтерв’ю Городок.Сity військовий. – Таких, як я, було багато. Ми всі працювали на результат. Ніхто «не залипав» у телефонах чи грав «танчики». І, побувавши там, ми чітко знали, що робимо і для чого. Сьогодні ці хлопці становлять кістяк 95 бригади.
Багаторічна співпраця
Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, бійці цієї бригади були у повній бойовій готовності давати відсіч ворогу. На позиціях, у районі Торецька, вони були ще з осені 2021 року. Як розповідає старшина, сьогодні він є одним із найстарших бійців за вислугою років у роті. І чимало років він тісно співпрацює із волонтерами Городоччини.
— Тому для мене велика честь — відвідати друзів та низько вклонитися громаді Городоччини за багаторічну цільову допомогу окремому моєму підрозділу розвідувальної роти 95 бригади та, в цілому, 95 ОДШБ, — сказав «Санта». — Бо сьогодні не тільки волонтери допомагають нам вже багато років, а й сини Городоччини служать у цій бригаді.
Вклоняюся всім, хто з нами стоїть в строю. Схиляю голови перед городоччанами, які віддали своє життя за незалежність України.
Дякую волонтерам, особливо невідомим широкому загалу городоччанам, які підтримують волонтерський рух Городка. А ще дітям, які разом із батьками допомагають воїнам.
«Санта» разом із представниками БФ «Волонтери Городоччини»Фото: Городок.Сity
Візит-вдячність
У Городок «Санта» приїхав у неділю зранку, 26 лютого. Військовий зустрівся із представниками БФ «Волонтери Городоччини» у місцевій кав’ярні. За філіжанкою кави розповів про потреби військових на передовій, про ситуацію на фронті, подякував за співпрацю та вручив волонтеру Фонду Василю Підлісному персональну подяку від командира військової частини.
— Петрович – це людина-душа. Коли ми до нього приїжджаємо, таке відчуття що ми приїжджаємо додому. І його візит у наше місто – це велика несподіванка, — сказав Зиновій Дзюба, член БФ «Волонтери Городоччини». — Дай Бог сил йому виконувати свою місію, а ми й надалі виконуватимемо свою.
Зустріч волонтерів та військового у місцевій кав'ярні.Фото: Городок.Сity
На згадку про візит у Городок «Санта» сфотографувався із волонтерами у центрі міста, а ще він потиснув руки та подякував доньці та сину городоцького волонтера Анатолія Ференса, який наразі у лавах ЗСУ.
— З їхнім батьком знайомий ще з Авдіївки, — сказав «Санта». — Неодноразово ми зустрічалися. Пройшли чималий шлях. Спершу як воїни тилу та фронту, а тепер обидвоє стоїмо на одному фронті. І зазначу, що бойове братерство – це надважливо.
«Санта» разом із дітьми городоцького волонтера, а сьогодні військового Анатолія Ференса.Фото: Городок.Сity
Запорука нашої перемоги
У свою чергу, В’ячеслав Сандула, який служив в 95 бригаді, звільняв Харківщину, і зараз за станом здоров’я комісований і уже не може стояти пліч-о-пліч із побратимами на передовій, наголошує: українцям поки що розслаблятися ще не можна.
— Український народ не повинен забувати, що більшість населення – і чоловіки, і жніки сьогодні стоять на захисті України, — сказав городоччанин В’ячеслав. – І, як кажуть мої хлопці, які стоять зараз біля Кремінної та під Сватовим, запорука нашої перемоги – це надійний тил. Так що все залежить він нас: є надійний тил – буде швидше перемога.
