Інтерв'ю із Олександром Кушніром
В історичні часи, які переживає Україна, українці зі всіх сил борються на різних фронтах, у тому числі і на медичному. Як вплинула війна на роботу Городоцького медзакладу? Чи змінилося фінансування? Що вдалося реалізувати за рік великої війни, а що — відкласти у «довгий ящик»? На всі ці питання журналістам Городок.City відповів директор Городоцької міської багатопрофільної лікарні Олександр Кушнір.
Зокрема головний медик громади розповів про те, якого обладнання наші медики зараз дуже потребують, чому виникла необхідність облаштовувати ліфт у хірургічному корпусі, чи запрацює гемодіаліз у Городку цього року. А ще — про важливі зустрічі, на яких вирішуватиметься доля нашого медзакладу.
«Ми створили і далі тримаємо резервну кількість ліжок»
— Отож, перше питання: як вплинула велика війна на роботу Городоцького медзакладу? Чи змінилося фінансування?
— Переконаний, що війна вплинула не тільки на роботу нашої лікарні, а й на кожну галузь та структуру. Враховуючи те, що наш заклад входить до об’єктів критичної інфраструктури, нам довелося буквально за один-два дні перелаштуватися на роботу у воєнний час, при дії комендантської години. Ніхто не знав та не міг спрогнозувати, що буде завтра, тому ми були готові до будь-якого сценарію розвитку подій: і до прийому поранених військових, і цивільного населення, бо ж прильоти могли бути куди завгодно.
Ми створили і далі тримаємо резервну кількість ліжок. Наші медики оперативно пройшли навчання щодо надання допомоги у разі використання ворогом зброї масового ураження (хімічної, бактеріологічної), разом з тим, постійно надаючи необхідну ургентну та планову допомогу місцевим жителям.
Що стосується фінансування — то ми працюємо, як комунальний заклад, підписуючи пакети з Національною службою здоров'я України. І протягом минулого року НСЗУ постійно виконувала свої зобов’язання перед нашим медзакладом. Ми отримали фінансування в повному об’ємі, і навіть більше, ніж планували, бо нам суттєво допомогли також різні фонди.
Загалом, у 2022 році ми отримали допомогу майже на 8 мільйонів гривень, зокрема близько 4 мільйонів – це кошти, які надішли по лінії Департаменту від держави. Відповідно, за ці кошти ми купували різне медичне обладнання.
«Ми це можемо зробити, але потрібні кадри»
— Чи збільшила лікарня пакет послуг на 2023 рік?
— Ні, у нас залишилася та сама кількість, що була і у 2022 році, тобто 15 послуг. Але це — один із найбільших показників по області. У той же час, маємо можливість його ще збільшити. Зокрема мова — про пакет по наданню послуг гемодіалізу в амбулаторних умовах та реабілітаційний пакет послуг в амбулаторних та стаціонарних умовах.
До речі, у нас дуже хороша база по фізіотерапії. Однак, поки що не маємо спеціалістів. Минулого тижня одного спеціаліста ми взяли на роботу, та ще нам потрібен психолог, ерготерапевт та фізичний терапевт. Також, щоб були виконані усі вимоги пакета по реабілітації, нам потрібно відкрити 30 ліжок у стаціонарі. Ми це можемо зробити, але я ще раз підкреслю: потрібні кадри.
— Ви згадували про допомогу нашій лікарні різними фондами. Та чи є у лікарні благодійники, які підтримують її матеріально-технічну базу?
— Дуже багато благодійників маємо. Тривалий час лікарню підтримували і завжди допомагали компанія «Епіцентр» та її власники Олександр Володимирович та Галина Федорівна Гереги. Вони нам і автомобілі швидкої надавали, і «Ниву», і апарати ШВЛ та рентген апарати. Вони і зараз продовжують нас підтримувати.
У той же час, дуже приємно, що у нас більшає благодійників. Зокрема допомагають городоччани, які виїхали за кордон, — з Польщі, Німеччини та інших країн. Є такі люди, котрих ми навіть не знаємо. Просто телефонують і запитують, чи нам потрібне певне обладнання. Люди надають і памперси, і дитяче харчування, і медикаменти. Це так неочікувано і дуже приємно!
Допомагають і релігійні організації. І не можу сказати, що хтось більше допомагає, а хтось менше. Кожен, переконаний, робить максимум.
«У нас цього немає»
— У той же час, допомагає лікарні і місцева влада. Яка співпраця із міською радою? Скільки коштів на потреби медзакладу виділяється із місцевого бюджету?
— Нещодавно побував на конференції у Яремче, і коли я сказав, що у нас дуже хороші відносини із міською радою, тобто із нашим власником та засновником, то на мене колеги дивилися як на «білу ворону». Адже, як виявилося, більшість закладів відчувають певну конфронтацію між міською радою та лікарнею. У нас цього немає.
Уже скільки років працюємо, завжди відчуваю підтримку з боку місцевої влади. У нас є не тільки співпраця та розуміння, як має працювати наш заклад у теперішніх умовах, а й постійний стимул робити все для того, щоб заклад розвивався, працював. В таких умовах дуже приємно працювати.
Що стосується фінансування, то згідно з Постановою, міська влада нам може виділяти кошти тільки на енергоносії. У 2022 році було виділено 3,7 млн грн.
У той же час, коли нам держава закупила кисневу станцію, саме міська рада виділила кошти на облаштування кисневої системи – а це понад мільйон гривень. Також мільйон гривень співфінансування виділено із місцевого бюджету на придбання генератора для нашого медзакладу.
«Я не ставлю в пріоритет одне відділення»
— Якщо ви почали розповідати про придбання, то яке найдорожче обладнання придбано лікарнею минулого року?
— Не можу виокремити, бо кожне придбання для нас важливе. Взагалі, я не ставлю в пріоритет у лікарні якесь одне відділення. Тому практично у всі відділення в лікарні ми щось закуповуємо. До прикладу, у баклабораторію придбали напівавтомат, якого не має жодна лікарня колишніх районних центрів. У стоматологію ми закупили два крісла та рентген апарат, який проводить панорамний знімок. Раніше нашим пацієнтам, щоб зробити панорамний знімок, доводилося їхати в обласний центр. Та зараз уже до нас приїжджають люди із Ярмолинець, бо – значно дешевше.
BG Image
У пологове відділення ми придбали реанімаційну систему із підігрівом. В хірургічне – операційні столи і операційні лампи. Закупили дороговартісний генератор, який забезпечує всі наші відділення..
BG Image
BG Image
BG Image
Підсумовуючи, можу сказати, що на придбання обладнання та певні роботи у 2022 році ми витратили приблизно 18 мільйонів гривень.
«Ціна виросла із 10 мільйонів до 40»
— Тоді чого наразі із обладнання лікарня потребує?
— Ми давно працюємо над тим, щоб відкрити відділення гемодіалізу. Планували, що воно запрацює ще у березні минулого року. Підготували спеціалістів та пакет документів для НСЗУ. Але почалася війна. Власники, які мали нам доставити відповідне обладнання для гемодіалізу — виїхали. Нещодавно отримали благодійну допомогу — три апарати гемодіалізу від городоччанина. Та поки не можемо знайти фахівців, які б могли підключити, налаштувати та протестувати їх.
- Тому гемодіаліз – це перше.
- Друге – це мамограф. Наразі зростає кількість онкозахворювань серед жінок. І для того,щоб провести мамографію, їм потрібно їхати в онкодиспансер у Хмельницький.
- Третє – це бронхоскоп.
Раніше планували і придбання МРТ, але його ціна зараз значно виросла — із 10 мільйонів до 40.
— До речі, а як щодо хоспісу?
— Це питання теж відкрите. Наразі на реконструкцію комплексу будівель під відділення паліативної допомоги (хоспіс) у селі Лісоводи планується виділити 2 млн грн із місцевого бюджету. Та загалом — це дороговартісний проєкт, до реалізації якого буде залучено і місцевий бюджет, і державний, і кошти грантодавців.
«На той час ліфт коштував орієнтовно мільйон гривень»
— Також на сесії міської ради 3 березня було виділено кошти на облаштування ліфту до хірургічного корпусу. Чому виникла необхідність таких робіт?
— Ця потреба існувала давно. Я – хірург і працював у тому корпусі. Неодноразово бачив, як бідні санітарки та медсестри носять по сходах наших пацієнтів. Коли ж ми у 2020 році почали працювати із НСЗУ, одна із їхніх вимог була – доступність медзакладу для людей із обмеженими можливостями. І ми ще тоді почали працювати над цим питанням.
На той час ліфт коштував орієнтовно мільйон гривень. Та почалася епідемія коронавірусу, і пріоритети змінилися: у першу чергу потрібно було купувати кисневі станції. Потім почалася велика війна і, відповідно, це питання знову відійшло на другий план. Але тепер наша лакарня — у першій хвилі тих медзакладів, які надаватимуть допомогу пораненим військовим.
Тож зараз ми готуємо проектно-кошторисну документацію, яка, думаю, до 12 квітня буде готова. Вартість цих робіт — приблизно 2,5 мільйона. На останній сесії місцева влада виділила нам 2 мільйони гривень, решту коштів — наших. Хочемо облаштувати і ліфт, і під’їзд до відділення. Плануємо ліфт зробити цього року.
«Сподіваюся, це — взаємно»
— Знаємо також, що у нашій лікарні працюють нові медики – лікарі, яких війна вигнала із власного дому. Розкажіть ще про досвід роботи із такими колегами?
— За період великої війни ми працевлаштували сімох осіб. П’ять із них уже повернулися на свої попередні місця роботи. Двоє — продовжують працювати: це подружжя лікарів із Миколаївської області: лікар-анестезіолог та кардіолог.
Та загалом співпраця із лікарями, які приїхали до нас з інших областей, пішла нам дуже на користь. Сподіваюся, це — взаємно. У нас було два рентгенологи, які багато чого навчили нашого лікаря. Той, у свою чергу, їх. Тепер наш медик знає як провести комп’ютерну томографію та інші методи обстеження, такі як рентгеноскопія шлунку, і рентген товстої кишки. Загалом досвід співпраці із колегами із різних куточків України — дуже цінний.
«Готові працевлаштовувати на повні ставки»
— Чи плануєте заохочувати молодих спеціалістів працювати у нашій лікарні? Чи є зараз вакантні посади?
— Вакантні посади є. У нас приблизно 20% лікарів та лише шестеро медсестер — пенсійного віку. Та це — один із найнижчих показників в області. У той же час, як я уже зазначав, потребуємо таких нових спеціалістів, як психологи, фізичні терапевти, ерготерапевти. Також потрібні працівники у поліклінічне відділення.
І зауважу, по-перше, ми готові молодих спеціалістів відразу працевлаштовувати на повні ставки, по-друге, міська рада може допомогти нам їх забезпечити службовим житлом.
«Всі, хто хоче жити у вільній країні, допомагають»
— Попри професійну діяльність, з початку війни українці масово волонтерять. Городоцький медзаклад теж допомагає ЗСУ. Розкажіть і про цей напрямок роботи?
— Вважаю, що зараз практично всі, хто хоче жити у вільній країні, допомагають ЗСУ. Не виключенням є і наш заклад. Ми допомагаємо як продуктами харчування, так і медикаментами, одягом, купували бронежилети. Також ми придали автомобіль для ЗСУ вартістю 4 тисячі євро.
Окрім того, у багатьох наших працівників родичі воюють. І ми збирали кошти та купували їм квадрокоптери, системи захисту, тепловізори і інші речі. Ми відкликалася на всі запити. Кожен працівник лікарні робить свій внесок у наближення нашої перемоги.
— Ще одна тема, яка цікавить городоччан, це ситуація із ковідом. Яка вона станом на сьогодні?
— Кількість пацієнтів, хворих на ковід, зростає, як і кількість тих, хто має важкий перебіг хвороби. Зараз шість закладів в області можуть приймати на лікування хворих на коронавірус, з них два – у нашому районі. Це Хмельницька інфекційна лікарня та Хмельницька міська лікарня. І вони практично заповнені. Тому скоро постане питання про розширення мережі закладів, які лікують хворих на ковід. Відповідно, за необхідності, наш заклад також може бути включений до переліку таких.
Зараз же прошу городоччан вакцинуватися, ревакцинуватися чи отримувати бустерну дозу. Аби не наражати на небезпеку своє здоров'я та здоров'я своїх рідних.
«Це вже — плюс»
— І останнє запитання — про плани на цей рік. Які вони у вас і що першочергове (окрім перемоги)?
— Перспектива для нашого закладу зараз не дуже радісна. 28 лютого цього року прийнята Постанова Кабміну №174 «Деякі питання організації спроможної мережі закладів охорони здоров’я». У постанові кількість закладів, які будуть надавати медичну допомогу у нашій області — значно менша. Передбачено, що буде дві надкластерні лікарні, чотири кластерні та сім лікарень загального типу. Всі інші заклади відноситимуться до лікарень громад. Відповідно, чи працюватимуть вони — залежатиме від наявності коштів у міському бюджеті.
Ми відносимося до закладів загального типу. Це вже — плюс. Бо є висока перспектива того, що наш заклад залишиться. Але, відповідно до Постанови, кількість послуг, які надаватиме заклад загального типу — обмежена.
У таких лікарнях має працювати всього шість відділень: анестезіології та реанімації, інфекційне, травматологічне, хірургічне, терапевтичне та неврологічне. Інсультних хворих лікувати ми не зможемо. Їх доведеться транспортувати до Хмельницького, а це — вкрай проблематично, бо транспортування може погіршити стан здоров’я пацієнта. До речі, таких людей у рік ми проліковуємо приблизно 200.
Також, як ви зрозуміли, я не назвав акушерсько-гінекологічної служби. Тобто, при такому перебігу подій лікарню чекає скорочення.
Тому основне наше завдання зараз — це зберегти всі наявні напрямки роботи нашого закладу, розширити послуги і довести на вищому рівні, що всі відділення у нашій лікарні — вкрай необхідні для людей.
Відтак ми активно працюємо над паліативним відділенням. Наразі у нас є відділення на 20 ліжок, але попит на ці послуги значно виріс, відповідно — актуальний проєкт по Лісоводах. Також, повторюсь, в пріоритеті — гемодіаліз та реабілітаційне відділення.
Наш район керівництвом області буде слухатися 29 березня. До 1 травня ми повинні підготувати рекомендації, які розглядатимуться протягом двох місяців вже на державному рівні. І з 1 серпня уже все має запрацювати.
Я переконаний, що ми зможемо довести необхідність існування всіх відділень у нашій лікарні та спроможність нашого закладу у медичній мережі на обласному рівні. Але, чи почують нас у міністерствах – це вже інше питання.
— Дякуємо за розмову. Сподіваємося, що високопосадовці почують Вас і врахують потреби людей, які проживають у невеликих містечках.
