«Зберігаймо внутрішню силу». Саме під такою назвою в ефірі Городоцького радіо вийшло 12 радіопередач. У кожній з них наша ведуча Лариса Романова разом із кандидаткою психологічних наук Вірою Лапою говорили про те, як зберегти та покращити свій психоемоційний стан під час війни.
Ми говорили про людей, які вимушено переїхали в інші міста та проживають у місцях масового поселення або ж приватному секторі; ми говорили про волонтерів, як дорослих, так і дітей; ми говорили про воїнів культурного та духовного фронту; ми говорили про тих, хто чекає своїх рідних із фронту та тих, хто переживає непоправну втрату.
У кожній передачі звучали ексклюзивні інтерв’ю та розповіді. Тож пропонуємо подкасти від Городок.City.
1. Тимчасовий дім. Що може може полегшити ситуацію перебування у МКП
З початком повномасштабного вторгнення російських окупаційних військ Городоцька та Сатанівська громада одразу досить активно почала працювала із внутрішньо переміщеними особами. Від 24 лютого на території нашої громади офіційно зареєстровано 9447 внутрішньо переміщених осіб. 5975 із них знайшли прихисток у місцях компактного розселення. Їх облаштовували у школах та дитячих садочках.
Швидкими темпами заклади освіти переоблаштовували, аби люди, які на власні очі бачили пекельний дух війни могли знайти затишок, відпочинок і все необхідне для тимчасового проживання. Наскільки тимчасового – ніхто не мав уявлення. Які психологічні труднощі можуть виникнути у людей, які проживають у місцях компактного поселення? Що може полегшити ситуацію перебування у МКП? Про страх невизначеності, відсутність стабільності, тривожність, стрес, прийняття ситуації, обмеження особистого простору — говоритимемо у даному подкасті.
2. Успішна інтеграція. Як переселенці самореалізуються на новому місці та долучаються до життя громади
Тема даного подкасту – інтеграція внутрішньо-переміщених осіб, які проживають у приватному секторі. Ви почуєте розповіді переселенців про їхній шлях з-під куль до нового дому. А також про те, як вони змогли не лише адаптуватися до нового життя, а й цілком інтегруватися: знайти житло, роботу та ще й займатися волонтерством. Водночас ресурс людського організму – небезмежний. Як цим людям не втратити себе, зберегти та покращити свій психоемоційний стан – розповіла кандидатка психологічних наук, членкиня Української Асоціації нейропсихології Віра Лапа.
3. Роль спорту для інтеграції у своїх нових домівках
Сьогодні ми обговоримо роль спорту для інтеграції дітей переселенців у їхні громади. Імміграція може бути важким досвідом, особливо для дітей, яким часто важко адаптуватися до нового середовища. Однак, спорт може зіграти вирішальну роль у тому, щоб допомогти цим дітям почуватися комфортніше та інтегруватися у свої нові домівки.
Тож, яку роль в інтеграції дітей-переселенців відіграють освітні заклади? І чи дійсно залучення дітей ВПО до участі у спортивних секціях є вдалим рішенням?
4. Не здалися, але й не перемогли. Як підтримувати людей, які пережили окупацію
У даному подкасті ми поговоримо про людей, які пережили окупацію, дочекалися Збройних сил України, але все одно були вимушені покинути своє рідне місто. Слухаючи чи читаючи їхні життєві обставини, мимоволі приміряєш на себе такі ситуації, задумуєшся над тим, як ці люди змогли все витримати та не втратити віри та надії. Вони терпіли росіян у рідному місті, терпіли примус та приниження, але не здавалися. І коли, здавалося, вже все позаду, війна таки вигнала їх із рідної домівки.
Яким чином можна психологічно підтримати людей, які пережили окупацію? Що може бути ресурсом для людини та допоможе їй адаптуватися до нових умов життя? У даному подкасті шукаємо відповіді саме на ці запитання.
5. Мужність чекати. Як не нашкодити
Тема наступного подкасту присвячена тим, хто чекає. Поспілкуватися з жінками, які живуть в очікуванні: телефонного дзвінка, повідомлення, новин і, врешті, повернення коханих - доволі складно: вони неохоче йдуть на контакт, мало хто з них розповідає про себе, своїх чоловіків, більшість «закриваються» у своєму світі.
І часто їх турбують питання: про що можна і не можна говорити з коханим, який на фронті? Як не нашкодити своїм стосункам і зробити так, щоб ваші стосунки давали вам обом необхідний ресурс і покращувалися, попри відстань, яка вас розділяє? Шукаємо відповіді у наступному подкасті.
6. Як жити далі? Подкаст про те, як родичам загиблих пережити втрату
Щодня Україна прощається зі своїми відданими синами та доньками, які гинуть, захищаючи її кордони. Непоправне горе переживають рідні загиблих. Кожен із них втрату близької людини сприймає по-різному. І кожен намагається жити далі.
Ми поспілкувалися з родичами п’ятьох загиблих на війні жителів Городоцької громади та зібрали питання, які виникли в них у зв'язку із втратою. Відповіді на ці питання підготувала психологиня – кандидатка психологічних наук, членкиня Української Асоціації нейропсихології Віра Лапа.
7. Інформаційний фронт. Як розпізнати ІПСО і не стати її жертвою?
Сьогоднішня тема – про фронт, який є надзвичайно важливим завжди, а під час війни – особливо, про інформаційний. Зараз Україна змушена боротися не лише фізично – на полі бою зі зброєю в руках, а й інформаційно. Вплив інформації на наше сприйняття реальності, критичне мислення, вміння аналізувати, складно переоцінити. Інформація є теж зброєю і від того, як її використовувати, залежить результат – позитивний чи негативний. Як розпізнати ІПСО і не стати її жертвою?
8. Безстрашні волонтери. Чому не зі зброєю в руках?
Багато українців переодягнулися з цивільного одягу у військовий, подалися на фронт і стали до лав захисників України. Але щоб воювати, простого бажання та ентузіазму недостатньо. Одразу почали виникати питання матеріального забезпечення фронту: їжа, одяг, амуніція, предмети першої необхідності, транспорт – та багато іншого. Де все це взяти? У кого просити допомогу? З ким з воїнів підтримувати контакти, щоб знати про потреби на фронті? Як доставляти допомогу? Безліч питань необхідно було вирішувати, та ще й оперативно.
І забезпечення потреб військових впало на плечі волонтерів – людей, які надзвичайно швидко мобілізували всі сили та вміння, об’єдналися у волонтерські спільноти й почали свій шлях допомоги. Тепер говоритимемо про волонтерів, які їздять в регіони, де ведуться бойові дії, де все підпорядковане законам і умовам воєнного часу.
9. Культура під час війни. Яке її місце і чому все більше представників культури стають волонтерами
Тема цього подкасту - роль культурного фронту під час війни. Коли ми думаємо про війну, ми часто зосереджуємося на військових стратегіях і битвах, але культурний фронт відігравав вирішальну роль у формуванні результатів конфліктів протягом історії.
Під час війни культуру можна використовувати як потужний інструмент для сприяння єдності, підвищення морального духу та формування громадської думки. Мистецтво, музика, література та кіно — усе це можна використовувати для виховання патріотизму, вшанування загиблих солдатів і зображення героїзму збройних сил нації. Це може допомогти мотивувати людей підтримувати військові зусилля та збільшити підтримку армії громадськістю.
Приєднуйтесь до нас, коли ми досліджуємо вплив культурного фронту на воєнну пропаганду та те, як вона сформувала суспільне сприйняття війни.
10. Жінки/чоловіки. Чи має місце гендерний аспект у волонтестві?
Говоритимемо нині про людей, які буквально з перших днів почали допомагати нашим захисникам, зокрема про волонтерок. З давніх-давен чоловіки захищають свої родини, домівки, землю, а жінки – їхня підтримка, надійний тил і допомога. Не всі обирають саме такий шлях, чимало українських жінок теж стали до лав ЗСУ, але сьогодні мова про тих, хто в тилу.
Тих, хто об’єднався в такі собі «клуби за інтересами», хто готує смаколики на передову чи збирає кошти та закуповує амуніцію. На прикладі історій наших героїнь ми бачимо, що в основному жінки-волонтери займаються такими видами допомоги, які в суспільстві часто відносять до «суто жіночих» — приготування їжі, наприклад. Чи є гендерний аспект у волонтерстві?
11. Війна очима дітей. Чому діти стають волонтерами і яку позицію повинні займати дорослі по відношенню до їхніх ініціатив
Цей подкаст — про дітей, які допомагають нашим воїнам боротися з рашистською навалою. Війна вкрала у наших дітей безтурботне дитинство, щасливу юність, зламала плани на майбутнє, змусила рано подорослішати, знайти в собі ресурси, мобілізувати свої знання, вміння і таланти. Юні, рішучі, дієві, креативні, невгамовні та просто неймовірні хлопці та дівчата придумують благодійні проєкти, спрямовані на збирання коштів для потреб ЗСУ. Зворушливі скриньки для благодійних внесків – незмінні супутники юних волонтерів і волонтерок. У чому ж особливість дитячого волонтерства? Це поклик душі, емпатія, небайдужість? Яка користь з волонтерства для дітей та яку позицію дорослі повинні займати щодо дитячого волонтерства?
Відповіді на ці питання – у наступному подкасті «Зберігаймо внутрішню силу».
12. Священники на фронті. Яка їхня роль та як це пов'язано
Тепер мова йтиме про священнослужителів і їх роль у російсько-українській війні. Багато священнослужителів стають військовими капеланами. Це означає, що вони залишаються пліч-о-пліч із воїнами, підтримують їх духовно, є частиною військового колективу.
