Три «стоп» в інформаційному полі
«Стоп» трешу й надмірним емоціям, «Стоп» допомозі та інтернет-іграм, «Стоп» мові ворога. Саме на цих заборонах зауважують медіа тренерки Інституту демократії імені Пилипа Орлика. Як наголосили Тетяна Строй та Олена Самойленко «Ворожа пропаганда та дезінформація: як розпізнати та протистояти», щоб уникнути негативного впливу та шкоди, які переслідують мало не кожного споживача інформації.
«Стоп» трешу й надмірним емоціям
Якщо після якогось оголошення людина відчуває надмірні емоції — треш, жаль, нестримне бажання комусь допомогти, або швидко поширити інформацію, то найпростіше, що слід зробити – взяти на паузу і «увімкнути» логічне мислення. Як правило, читачі емоційно реагують на клікбейтні заголовки, великі літери в тексті та надмірну кількість розділових знаків і емоджі. Зазвичай за такими маніпуляціями немає жодної корисної інформації.
«Стоп» допомозі та інтернет-іграм
«Стоп» варто сказати собі, коли виникає бажання задонатити невідомим «волонтерам», терміново здати кров, «бо в госпіталі безліч поранених бійців» чи розважитися вікториною в інтернеті. Перш ніж виконати дію, яку вимагає оголошення, варто ретельно перевірити інформацію.
- Так долучитися до збору грошей на ЗСУ чи на лікування варто лише за співпраці з добре знайомими людьми.
- Збір крові також вимагає певної підготовки, тому миттєві поїздки до центрів збору крові можуть стати безрезультатними.
- Здавалося б, безневинна гра — тест у Фейсбуці, який дозволяє дізнатися, яка ти квітка, тваринка чи міфічний герой (можуть бути різні варіації), але скільки особистих даних він збирає про гравця.
А от поширенням інформації про пошук зниклих військовослужбовців нашкодити можна не тільки собі, а й сприяти погіршенню умов чи навіть страті героїв, які потрапили в полон і, можливо, видають себе за цивільних людей. Між тим, існують конкретні алгоритми дій на такі випадки, своєрідні пам’ятки, як діяти у випадку зникнення рідних людей, адже в такому випадку керувати емоціями родині дуже важко.
«Стоп» мові ворога
Не менш важливо, зазначає медіа тренерка Тетяна Строй, сказати «Стоп» не тільки російському контенту, а й російській як мові пошуку інформації.
До того ж саме незнання української нерідко видає справжніх авторів меседжів, що поширюються в соцмережах. Оголошення, складене «суржиком», вказує на неякісний переклад тексту російськими маніпуляторами, тому не варте уваги. Навіть поширення, здавалося б, безневинних листівок з привітаннями російською мовою може «тягнути» за собою віруси, що заважають якісній роботі гаджетів.
П’ять порад від експерток:
- Зупинити емоції.
- Включити раціональне мислення.
- Подихати.
- Зважити, чи дійсно є потреба поширювати оголошення, бо зазвичай її немає.
- Використати всі інструменти для перевірки інформації.
