Один з семи
Другого жовтня у селі Пільний Олексинець, що на Городоччині, поховали загиблого Героя Сергія Ящука. Прощалося з воїном усе село.
Сумна звістка
Після повномасштабного вторгнення росії в Україну сімох чоловіків з вулиці Грушевського у Пільному Олексинці мобілізували майже одночасно. Серед них був і Сергій Ящук. Він ніс службу у штурмовій роті військової частини А4640, був водієм. У серпні родина отримала сумну звістку.
— Від 13 серпня Сергій вважався зниклим безвісти, — розповідає староста с. Пільний Олексинець Наталія Вовнянко. — А кілька днів тому ми отримали підтвердження, що він загинув під час виконання бойових завдань, пов’язаних із захистом Батьківщини.
Життя українського воїна обірвалося, коли він та його побратими звільняли Запорізький край від загарбників. Тіло загиблого Героя повернули додому другого жовтня. Односельці квітами виклали шлях до будинку Сергія і звідти — до самого кладовища.
«У горі немає чужих людей»
Попрощатися із захисником вийшло майже все село.
— У такому горі немає чужих людей. Ми всі повинні бути разом, підтримувати і співчувати, — говорить Оксана Хлівецька, син якої був мобілізований одночасно із Сергієм Ящуком і на сьогодні вважається зниклим безвісти. — Ми маємо вірити і надіятися, що колись це лихо закінчиться і всі наші діти вернуться додому.
Як розповідають сусіди, Сергій Ящук лише два роки тому оселився із родиною у Пільному Олексинці. Та за цей короткий час він заслужив любов і повагу сусідів.
Алла, сусідка Сергія Ящука.
— Це була людина дуже добра. Сергій всім допомагав, — пригадує сусідка Алла, — а ще він був добрим сім’янином, дуже опікувався своїми дітьми.
— Він дуже любив своїх донечок, — додає Наталія Вовнянко. — В нього дві дочки — Віталіна і Злата, він їх обожнював. І дуже любив свою дружину Наталію. І завжди перший приходив на допомогу іншим. Це дуже велика втрата для родини, для нашого села і для України.
Остання путь
Після траурної панахиди біля дому загиблого Героя похоронна процесія рушила на місцеве кладовище. Односельці, стоячи на колінах, утворили живий коридор уздовж всього останнього шляху Сергія Ящука.
— Ми прийшли розділити разом з родиною Сергія біль втрати, — сказала сусідка Людмила Кокізюк. — Це дуже важка втрата. Перша втрата в нашому селі. Але ми дуже сподіваємося, що й остання.
Поховали Сергія Ящука під жовто-синім прапором на кладовищі у селі Пільний Олексинець. На честь загиблого Героя, ніби відлуння війни, над могилою пролунали постріли військового салюту. Сергію Ящуку назавжди залишиться 34.
