Інтерв'ю із мером міста Сохачев
Понад 30 років Городок має місто-побратима у Польщі. Це — місто Сохачев Мазовецького воєводства. Сьогодні його мешканці активно допомагають українцям і зазначають, що в їхніх очах ми вже переможці у цій несправедливій війні.
Напередодні свят журналісти Городок.City поспілкувалися із бурмістром Сохачева Пьотрем Осєцким. Далі розмова про співпрацю із містом-побратимом під час повномасштабного вторгнення, про інтеграцію городоччан у Польщі та про бачення майбутніх взаємовідносин між містами-побратимами.
Фото: sochaczew.pl
— Пане Пьотре, з початку повномасштабного вторгнення місто Сохачев дало прихисток багатьом городоччанам. Чи вплинуло це на життєдіяльність вашого міста?
— Звісно вплинуло. Ми розуміємо, що війна — це жахливий етап в житті кожної країни і всіх її мешканців та мешканок. Але у всій цій трагедії є й позитивні моменти. Перш за все це те, що в шаленому темпі сьогодення наші люди все ж зуміли прийти на допомогу ближнім, без огляду на їхню національність чи віросповідання. У лютому 2022 року почали допомагати біженцям не лише ми, представники влади, але й мешканці нашого містечка.
Три пральні машинки, які зараз встановлені у центрах гігієни громади — це подарунок від мешканців міста-побратимаФото: Городок.City
Спершу йшлося про закриття базових потреб: даху над головою, їжі, одягу, засобів гігієни та медикаментів. Потім ми почали думати про інтеграцію українців в Сохачеві, адже розуміли, що це історія не одного дня.
— Знаємо, що жителі Сохачева роблять максимум для інтеграції українців. На чому робить акцент місцева влада?
— Акцент ми робимо на дітях, бо для них це надважкий час. Та попри все вони повинні навчатися, спілкуватися з ровесниками й радіти життю. На скільки це можливо сьогодні... Щоб задовольнити їхні потреби, наполегливо працюють наші педагоги, вихователі, тренери спортивних та мистецьких шкіл і представники культури, які організовують для дітлахів різні розважальні заходи, щоб вони якомога швидше забули про ті події, які їм довелося пережити, й повернулися до нормального життя. Зазначу, що цьогоріч навіть день нашого міста був присвячений українській спільноті, щоб показати всім мешканцям Сохачева, що вона в нас є і що для нас це дуже важливою.
Фото: Бурмістр під час відкриття табору
— Чи приймає ваше містечко наших військових на лікування?
— Звісно. І не лише військових. Кожен українець, який приїхав до нас після 24 лютого 2022 року та отримав статус біженця, має такі ж права на медичні послуги, як і поляки. Двері наших лікарень відкриті як для військових, так і для цивільних українців.
— Якими проєктами співпраці із містом Городок пишаєтеся найбільше?
— Найбільше я пишаюся нашою дружбою. Мені приємно, що зараз товаришують не лише керівники наших міст, але й молоді люди з Сохачева та Городка. Шкода лише, що поки ми не можемо приїздити до вас у гості, але тішимося, що діти з Городка приїжджають до нас у табір та відпочивають. Я люблю приходити до них і проводити з ними час. Від цього я отримую неймовірні емоції та заряджаюся позитивом на увесь рік.
Юні городоччанки разом із мешканками міста Сохачев у Польщі
— На вашу думку, якими будуть взаємовідносини між нашими містами-побратимами у майбутньому?
— Я вірю в те, що в найближчому майбутньому Городок стане одним із міст вільної та незалежної України й що жити у ньому буде безпечно. Тоді ми зможемо реалізувати багато гарних проєктів у сфері культури та туризму, обмінюватимемося досвідом та їздитимемо одні до одних у гості. Дуже хочу, щоб наші мешканці дізналися більше про культурну спадщину Городоччини, а городоччани — про культурну спадщину Сохачева.
А наразі, враховуючи період новорічно-різдвяних свят, ми перш за все бажаємо вам миру і спокою. Віримо, що ваша перемога — це справа часу. Омріяного спокою ви все ж дочекаєтеся. Знайте, що в наших очах ви вже переможці.
