Коляда по-городоцьки
12 січня на сцені Городоцького будинку культури виступили 18 колективів. Серед них були церковні хори, фольклорні ансамблі і музичні гурти зі всієї громади. Свято колядок і щедрівок у Городку відзначили увосьме.
Строкаті хустки, національні костюми та різдвяні зірки як у залі, так і на сцені, створили у Городоцькому будинку культури неповторну атмосферу справжнього національного свята.
Оксана Походонько.
— Багато людей говорили, що цей етнофестиваль не на часі, — говорить директорка Городоцького БК Оксана Походонько. — Але ми вважаємо, що навпаки, зараз це просто необхідно нашим людям, бо різдвяні пісні — це молитва до Бога. І культурні традиції — це наш національний код, за який ми і воюємо. І те, що сьогодні серед учасників фестивалю так багато дітей — це і є наша мистецька перемога на культурному фронті.
Саме на цінності збереження української культури наголошують і учасники фестивалю, підкреслюючи, що основна мета заходу — прищепити маленьким українцям любов до національних традицій.
— На жаль, ми бачимо, що святкування Різдва перетворюється у формальні звичаї, коли діти знають лише 2-3 колядки та кілька різдвяних ігор, — розповідає Тетяна Горват, керівниця хору храму преподобного Онуфрія Великого. — Саме тому важливо проводити подібні заходи, щоб молоде покоління знало і розуміло суть і значення різдвяних традицій.
Фестиваль колядок у Городку об’єднав людей різного віку, різних професій та релігійних поглядів. Саме на важливості єднання українців наголошують і представники церков різних конфесій.
— Це свято цікаве тим, що допомагає нам знайти точки поєднання. Сьогодні в Україні є багато моментів, які використовуються ворогом аби розколоти наше суспільство, — зазначає настоятель храму Святого Великомученика Юрія Переможця Зіновій Маланюк. — Та наше завдання — єднатися, молитися і в прославлянні Бога шукати радість.
Всі учасники фестивалю отримали відзнаки, та головним подарунком були не дипломи та грамоти — а атмосфера справжнього різдвяного свята.
