Проблема
На Хмельниччині, зокрема й у Городоцькій громаді, домашнє насильство було і залишається серйозною проблемою. За даними 2024 року, хоча кількість повідомлень про домашнє насильство зменшилася, кількість складених адміністративних протоколів, термінових заборонних приписів та доведених у суді випадків домашнього насильства значно зросла.
За інформацією Олександра Сівка, начальника сектору протидії домашньому насильству Хмельницького районного управління поліції, протягом останніх шести місяців на Хмельниччині було зафіксовано 1748 випадків домашнього насильства. Це перевищує показник за аналогічний період минулого року, який становив 1355 випадків. У Городоцькій громаді цьогоріч зафіксовано 25 випадків насильства, минулого року — 24.
І це не повна картина того, що відбувається насправді. Багато людей мовчать, не бажаючи «виносити сміття з хати», адже так робити «не заведено», або просто не знають куди звернутися.
Форми домашнього насильства
Життя прожити – не поле перейти. Не буває так, щоб у родині не відбувалося сварок, непорозумінь або серйозних конфліктів. Вони є не від’ємною частиною нашого життя. Та де та межа, коли конфлікт переростає у насильство?
У 2017 році в українському законодавстві з’явилося чітке визначення, що ж таке «домашнє насильство».
Насильство — це результат свідомих дій кривдника, які можуть бути підкріплені агресією та бажанням завдати шкоди, а не прагненням вирішити конфліктну ситуацію.
Всього існує чотири форми домашнього насильства — економічне, психологічне, фізичне та сексуальне.
На думку городоччан, найчастіше у Городоцькій громаді кривдники вчиняють психологічне насильство. Про це свідчать результати опитування, яке команда Городок.City провела у квітні поточного року. Цей факт підтвердили й правоохоронці.
Фото: Городок.City
— Домашнє насильство — це комплекс дій кривдника. До прикладу, у сім’ї складна фінансова ситуація. Дружина звинувачує чоловіка у тому, що він не може забезпечити сім’ю всім необхідним. Між подружжям починається сварка, яка переростає у психологічний тиск, а потім — фізичну розправу. Найчастіше, зі сторони чоловіка. Тобто фізичне насильство, яке фіксують правоохоронці, починається саме з психологічного. Дана форма насильства є найпоширенішою, зокрема на Городоччині, — зауважує Юрій Краковецький, начальник ВПД №1 м. Городок.
Юрій Краковецький.Фото: Городок.City
— На щастя, на Хмельниччині рідко фіксуються випадки сексуального насильства, за які, на відмінно від економічного, психологічного чи фізичного насильств, передбачена кримінальна відповідальність, — додає Олександр Сівко та зазначає, що в окремих випадках до кримінальної відповідальності кривдник може бути притягнений і при вчиненні фізичного насильства, зокрема, якщо він наніс жертві тілесні ушкодження.
Варто зазначити, що минулого року такий випадок на Городоччині був зафіксований та доведений у суді. Один чоловік систематично вчиняв психологічне та фізичне насильство відносно своєї матері. За це він в один рік був чотири рази притягнений до адміністративної відповідальності та один раз — до кримінальної.
— За рішенням суду, кривдник 6 місяців провів за ґратами. Після відбуття покарання, адміністративних правопорушень більше не вчиняв, — повідомив Юрій Плавуцький, начальник сектору превенції відділу поліцейської діяльності №1 у Городку.
Причини вчинення домашнього насильства
Як відмічають поліцейські, 90% домашніх насильств вчиняють чоловіки у стані алкогольного сп’яніння. До слова, городоччани також вбачають саме вживання психотропних речовин найчастішою передумовою вчинення насильства вдома.
Фото: Городок.City
Також суттєвою причиною конфліктів в сім’ях є фінансова нестабільність.
— А ще часто кривдниками та жертвами стають люди, в сім’ях яких вчинялось домашнє насильство. Адже діти підсвідомо моделюють поведінку батьків. До прикладу, дівчатка, дивлячись на те, як батько знущався з їхньої матері, в майбутньому шукають собі такого ж горе-чоловіка та приймають роль жертви, вважаючи такий спосіб життя за норму. А хлопчики навпаки — у майбутньому стають кривдниками, копіюючи поведінку своїх татусів. Бувають винятки, коли діти, які виросли у таких сім’ях, в майбутньому будують здорові відносини у своїх родинах. Але, на жаль, це — рідкість, — стверджує Олександр Сівко.
За словами правоохоронця, однією з головних ознак домашнього насильства є його циклічність. Воно повторюється знову і знову. Є періоди перемир’я, після якого кривдник починає пред’являти своїй жертві безпідставні підозри, провокувати суперечку, яка може перерости у бійку. З кожним разом кривдник стає все агресивнішим і, якщо вчасно його не зупинити, наслідки можуть бути дуже негативними.
Як розірвати коло домашнього насильства
Розірвати коло насильства непросто, але це можливо, — стверджують правоохоронці. Ось кілька важливих порад для тих, хто шукає вихід із цієї ситуації.
Визнання проблеми
Перший і найважливіший крок — усвідомлення. Адже багато людей роками залишаються в аб'юзивних стосунках, бо не визнають або не хочуть визнавати факт, що вони — жертви домашнього насильства. Визнання будь-якої проблеми — це перший крок до її вирішення.
Підтримка
Впоратися із проблемою домашнього насильства самотужки можливо, але досить складно. Тому бажано знайти групу підтримки, за допомогою якої людина, що потерпає від насильства, зможе пройти шлях до захисту себе та побудови здорових стосунків. Цією групою підтримки можуть стати друзі, психолог, представники соціальних служб або поліція.
— Працівники поліції мають дієві важелі впливу на кривдників. Тобто осіб, які вчиняють домашнє насильство. Спочатку вони документують факт адміністративного правопорушення. Спілкуються як з кривдником, так і з потерпілою особою. Пропонують їй пройти тест на оцінку ризиків, який складається із 27 запитань. За результатами тесту роблять висновок ситуації. За необхідності, виносять терміновий заборонний припис стосовно кривдника, — зазначає Дмитро Заславський, заступник начальника Хмельницького районного управління поліції з превентивної діяльності
Терміновий заборонний припис — це документ, який забороняє наближатися до постраждалої особи, її місця проживання, роботи чи навчання. Максимальний термін його дії — 10 днів.
Якщо кривдник агресивний і є загроза життю потерпілої особи, правоохоронці разом з соціальною службою, можуть допомогти з житлом, працевлаштуванням та іншими потребами. У Хмельницькій області функціонує обласний центр для таких осіб, а в декількох громадах, зокрема в Городоцькій, створені кризові кімнати. У них потерпілі можуть перебувати з дітьми до 90 діб. З огляду на безпеку, адреси даних центрів не розголошують.
— У нас така ситуація була. Два роки тому ми працювали з сім’єю, у якій чоловік агресивно поводився відносно своєї дружини. Постраждалою була й дитина. Їх ми завезли до Хмельницького центр надання соціальної допомоги, де вони перебували 70 днів. Чоловік їх довго шукав, та його зусилля були марними. Зараз відносини у їхній сім’ї налагодилися, — зауважив Юрій Плавуцький.
Юрій Плавуцький.Фото: Городок.City
Контакти служб, де можна отримати допомогу:
Національна «гаряча лінія» з запобігання домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації:
- 116 123 (безкоштовно з мобільного) або 0 800 500 335 (безкоштовно зі стаціонарних). Цілодобово, анонімно та конфіденційно.
- Гаряча лінія для дітей та молоді — 116-111.
- Контактний телефон чергової бригади у Городку: 068 120 57 11.
Також у Городку функціонує відділення соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю і мобільна бригада соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства, або насильства за ознакою статі.
Як карають домашніх кривдників в Україні
Зараз за домашнє насильство в Україні передбачена адміністративна відповідальність: штраф, виправні роботи або адміністративний арешт до 7 діб, але в разі трьох і більше порушень правоохоронці можуть відкрити кримінальне провадження. У цьому випадку покарання можуть бути такі: громадські роботи на строк від 150 до 240 годин, арешт до шести місяців, обмеження волі до п’яти років або позбавлення волі до двох років.
Статтю реалізовано завдяки фінансовій підтримці Української Асоціації Медіа Бізнесу за гроші «Німецького Фонду Маршалла з США» та «Українського Медіа Фонду».
