Волонтери Сатанівської громади
Майже щотижня у Зверхівцях збори — місцева команда волонтерів плете маскувальні сітки. У них немає сталого графіка, все залежить від того, коли передадуть матеріал або коли є термінове замовлення. Буває раз на тиждень, буває і 2-3 рази. Станом на сьогодні жінки сплели вже 60 сіток.
Жителі села допомагають українській армії від початку російсько-української війни — з 2014 року. Збирали харчі, одяг, фінанси та усе те, що може стати в пригоді.
У жовтні 2023 року виникла необхідність підтримати місцевого військовослужбовця, який потребував маскувальних сіток. Тоді ініціативні жительки Зверховець взялись за роботу. Почали співпрацювати з городоцьким волонтером Романом Ющишиним, який надавав необхідні матеріали. Тепер уже понад пів року команда невпинно плете сітки для усіх, кому потрібно.
— Всі українські воїни нам, як сини. Серед них немає чужих. Тому ми готові допомагати кожному, — говорить Любов Шовдра, одна з волонтерок.
На цьому прапорі залишають свою подяку військові, яким допомагає команда. Певний час стяг возив із собою волонтерФото: Городок.City
Сітки — це розхідний матеріал
Їхня команда завжди гучна й весела. Попри обсяги роботи, волонтерки працюють швидко. На одну сітку компанія з орієнтовно 10 жінок витрачає від години до трьох. Плетуть захист різного кольору відповідно до сезону. Це захищає техніку та рятує життя військових, особливо, коли на полі бою немає природних умов для сховку.
— Сітки потрібні увесь час та у великій кількості, бо вони втрачаються, вони горять. Сітки — це розхідний матеріал, — зазначає Людмила Сліпа.
Кошти на матеріали для сіток збирають разом з городоцькою волонтеркою Світланою Снігурською. Своїми силами покривати витрати важко, проте допомагають донати небайдужих.
— Дякуємо о. Ігорю Топоровському за підтримку в роботі, а також усім, хто долучається до збору коштів та активно допомагає Збройним Силам України, — зазначила Аліна Кіт, волонтерка.
Волонтерки зі Зверховець.Фото: Городок.City
Ще один напрямок діяльності — приготування смаколиків
Окрім плетіння сіток, волонтерки також готують смаколики військовим. Підлаштовуються під кожний виїзд волонтера Романа, щоб усе прибуло свіжим. Таким чином, не лише забезпечують бійців, а й підтримують їхній моральний дух, намагаються зробити все, щоб вони на хвильку відчули себе, як вдома.
— Плели й будемо плести. І все, що скажуть робити, ми будемо робити, — дружно заявляє команда. – Бо тут усі знають і впевнено заявляють, що підтримувати фронт усіма силами — це незаперечний обов'язок. Об'єднаний тил гарантує міцний фронт, а тому всі повинні працювати для спільної перемоги.
Сьогодні в планах у місцевих волонтерів оновити кольори маскувальних сіток, підлаштовуючи їх під умови посушливого Півдня.
