Купальські традиції села Лісоводи
Цими вихідними у селі Лісоводи, що на Городоччині, молоді дівчата плели віночки з польових квітів, пускали їх у воду та палили велике вогнище. У такому незвичному форматі працівники Лісоводського сільського будинку культури провели народознавчий урок, аби нагадати мешканцям села про давні народні традиції святкування Івана Купала. До слова, традиція відзначати цей день плетінням вінків у Лісоводах має багаторічну історію.
Зародження традиції
Понад пів століття в Лісоводах вирує Купальське свято. Ще в повоєнні роки сплітали лісоводці із квітів і трав великі вінки до дня Івана Купала. Їх прикрашали «кукурудзками» з вишень і свічками, а потім з піснями несли до ставка і пускали на воду. Таку традицію у селі започаткували дві вчительки, що приїхали працювати в село із центральної України.
У 60-ті роки минулого століття до ініціативи відродити Купальське свято долучився Володимир Теклюк, знаний в області керівник народної агітбригади. Він дав цьому святу друге життя, наповнивши його художнім змістом. Згодом йому вдалося перетворити його на щорічне театралізоване видовище з купальськими піснями, іграми з русалками, Водяником та іншими персонажами.
І кожного року на святі звучали нові пісні, змінювалися хороводи, ігри, танці русалок та дівчат. Але незмінною залишалася лісоводська традиція, яка єднала односельців – кожна вулиця села плела свій великий купальський вінок.
— Це були красиві витвори душі і рук всіх поколінь лісоводців, — пригадує Ніна Теклюк, дружина і соратниця Володимира Теклюка. — Завжди знаходився двір, на якому збиралися дівчата, а разом з ними у ролі наставників — їхні мами, тати, бабусі. І протягом дня вони плели вінок.
Ніна Теклюк розповідає, що це була неповторна атмосфера: люди сміялися, співали пісні, ділилися спогадами. Коли ж починало сутеніти, молоді дівчата несли величезні вінки до річки.
День Івана Купала-2024
І хоча сьогодні святкування дня Івана Купала вже не має того масштабу, як колись, лісоводці все одно продовжують підтримувати традицію плести вінки та запалювати вогнище. Як розповіла директорка будинку культури у селі Лісоводи Майя Стецун, цього року святкування дня Івана Купала було не масовим. Разом із своїми колегами Галиною Шелест, Володимиром Пуликом та Оленою Шамчук вони підготували урок з народознавства для вихованців будинку культури.
— Україна багата традиціями, цікавими народними звичаями та обрядами, — говорить Майя Стецун. — І наше завдання — зберігати культуру нашого народу та передавати ці знання молодому поколінню. Тому разом із нашими вихованками ми спробували відтворити атмосферу дня Івана Купала.
Для цього лісоводські дівчата зі своїми керівницями напередодні заходу ходили в поле — збирали квіти та плели традиційні віночки. А ввечері на площі перед будинком культури співали пісні, водили хороводи та палили багаття.
А потім опускали віночки зі свічками у річку. Згідно з народним повір'ям, якщо вінок пливе добре й свічка горить гарно, дівчина вийде заміж, якщо він крутиться на місці — то ще дівуватиме, а як потоне — заміж не вийде взагалі. Якщо ж вінок відпливе далеко й пристане до якогось берега — дівчина піде заміж саме туди. Також, якщо вінок плавав по центру річки, то вважалося, що рік пройде без значних змін, а якщо його прибило до берега — буде біда.
— Тож наступного дня ми з дівчатами ходили до річки дивитися, куди вода віднесла їхні віночки, — розповідає Майя Стецун.
З огляду на те, що захід був відкритим і проходив просто неба, до нього долучилися ті, кого цікавлять стародавні українські звичаї. Лісоводці зазначають, що були приємно вражені тим, що на їхнє свято завітали гості — молодь із сусідніх сіл — Кремінної та Бедриківців. Побачивши інтерес до заходу, Майя Стецун каже, що і наступного року дотримаються традицій святкувати день Івана Купала.
До слова, коріння свята — язичницьке, але коли святковий день змістився на понад два тижні, він збігся з християнським Різдвом Іоанна Хрестителя й набув нового сенсу. Лісоводчани день Івана Купала відзначають задля збереження давніх народних традицій і звичаїв.
