Експедиція на Городоччину
З 18 по 21 липня біологи-викладачі Сумського державного педагогічного університету ім. А. С. Макаренка досліджували природу Подільського краю. Науковці відвідали кілька локацій на території Городоцької та сусідніх — Закупненської й Сатанівської громад.
Чому Поділля?
Як розповів учасник експедиції, провідний науковий співробітник Національного науково-природничого музею НАН України Олександр Ковальчук, все через Подільські Товтри. Основна робота науковця пов'язана із вивчення древніх угруповань риб, асоційованих із кораловими рифами. Тож палеонтологічні дослідження Подільських Товтр цікаві тим, що вони є залишками бар'єрного рифу, який існував на цій території мільйони років тому. Зібраний на Городоччині матеріал дозволить відтворити угруповання живих істот, що населяли Сарматське море, і краще зрозуміти особливості древнього бар'єрного рифу.
— Ми шукаємо шляхи порятунку сучасних живих коралів, які знаходяться під загрозою зникнення через зміни клімату, людську діяльність та інші чинники, — розповідає пан Олександр, наймолодший доктор біологічних наук в Україні. — Відомо, що раніше Поділля було дном Сарматського моря з найбільшими кораловими рифами. Якщо ми дізнаємося більше про стародавні корали, можливо, зрозуміємо, як врятувати сучасні.
Олександр Ковальчук.Фото: Городок.City
Збір матеріалів для дослідження
Разом з Олександром Ковальчуком приїхали його колеги — представники кафедри біології та методики навчання біології Сумського університету: міколог Юлія Литвиненко, ентомолог Олександр Говорун, лаборант кафедри Анастасія Дубіковська та психолог Дмитро Усик.
На Городоччині науковці зібрали матеріали для подальших досліджень поблизу сіл Лісогірка, Чорниводи та у Городку — неподалік мікрорайонів «Старий завод» та «Щидлівщина». Їм вдалося знайти рештки організмів, вік яких становить приблизно 12,7–13,6 мільйона років.
Також біологи більше дізналися і про сучасну флору та фауну Поділля. Разом із місцевим краєзнавцем Олександром Кльоцом сум'яни відвідали Подільські Товтри у селі Івахнівці та заповідний буковий ліс на Сатанівеччині.
— Якщо ми хочемо зберігати і надалі мати біорізноманіття, — говорить Олександр Говорун, який кілька днів досліджував комах Хмельниччини, — то нам треба мати більше ділянок, в яких збереглися природні екосистеми, на які людина впливає мінімально.
Олександр Говорун.Фото: Городок.City
Юлія Литвиненко.Фото: Городок.City
— Зібрані матеріали ми вивчимо і результати досліджень будуть представлені у публікаціях на наукових конференціях та конгресах, — зазначає Юлія Литвиненко.
Біла пляма
Олександр Кльоц, завдяки публікаціям якого сум'ян і зацікавило Поділля, наголошує, що наразі у науковому світі палеонтологічні дослідження території Хмельниччини висвітлені недостатньо.
Олександр Кльоц.Фото: Городок.City
— Така дружня співпраця з представниками науки — можливість привернути увагу науковців до нашого краю і заповнити певні прогалини, — говорить Олександр Кльоц.
За кілька днів експедиції дослідники з Сумщини не лише зібрали матеріали, але й зустрілися з очільницею громади Неонілою Андрійчук, відвідали Городоцький краєзнавчий музей і взяли участь у засіданні клубу ім. Сергія Виноградського.
