Похорон у селі Сатанівка
21 серпня у селі Сатанівка Сатанівської громади похоронили солдата Анатолія Самбора. Герой загинув 15 серпня 2024 р. в зоні бойових дій, мужньо виконавши військовий обов'язок.
Сумна звістка про загибель 27-річного Анатолія Самбора надійшла у невеличке село Сатанівка 17 серпня. І через тиждень молодий воїн повернувся у рідне село «на щиті».
Квіти дороговказом лежали на узбіччях доріг до хатини загиблого Героя. Односельці з букетами і вінками прийшли попрощатися з Анатолієм. Гільце з жовто-синіх паперових квітів та короваї нагадували, що хлопець не встиг одружитися та створити власну сім’ю.
— Шкода, що війна забирає таких молодих… Гине цвіт нації, — каже Алла Польна, яка була вчителькою Анатолія. — Він так багато не встиг… Я згадую Толю привітним, щирим хлопчиком. Він добре вчився, дбайливо виконував домашні завдання. Поряд з ним завжди було весело і гамірно. Він нікому не давав нудьгувати, був душею компанії.
Друг, син, онук
«Весельчак» — так говорять про Анатолія Самбора його друзі. Сусідка Емілія Максим пригадує, що Анатолія друзі любили за щирість і доброту.
Емілія Максим.Фото: Городок.City
— Він був дуже непосидючим, часто його бачили у селі то там, то там… Як тепер не вистачає цього…, — розповідає пані Емілія. — А ще він дуже любив своїх маму та бабусю Стасю. Завжди слухався їх, опікувався ними.
Як розповіла троюрідна сестра Анатолія Оксана Загородня, мати Анатолія часто була на заробітках, тож хлопець піклувався про бабусю, ще й бабці пані Оксани встигав допомагати.
Оксана Загородня.Фото: Городок.City
— Так склалося, що потім і сам Толя поїхав на роботу до Києва. І якщо спочатку сім’ю розлучила потреба заробляти гроші, то потім — війна, — сумно каже Оксана.
Розлука назавжди
Та у день похорон зібралися і рідні, і друзі, і земляки. Анатолій був молодшим з трьох братів. А ще мав сестру і брата по батьковій лінії. Горе об’єднало всіх.
Микола Суйков.Фото: Городок.City
— Це неймовірний біль. Це втрата не лише для нашої родини, а для всієї України, — зі сльозами на очах говорить дядько загиблого Героя Микола Суйков. — Велика біда…
Остання путь Анатолія Самбора була від рідної домівки у підніжжі Подільських Товтр до кладовища села Сатанівка. Там відбулося й поминальне богослужіння. Ховали воїна під звук військового салюту.
