Життя обірване війною
16 серпня у селі Скіпче, що на Городоччині, в останню путь проводжали Петра Гуцала. Військовий помер у шпиталі в Херсоні.
Юність
Петро Гуцал народився 19 квітня 1966 року у селі Велика Яромирка. Там навчався у школі. Однокласники згадують про нього, як про людину, що не уявляла собі життя без музики.
— Петро мав чудовий голос, гітара завжди була при ньому. У Купині керував ансамблем, жодне свято не обходилося без його співів, — розповідає друг дитинства Володимир Костишен. — Після школи відслужив в армії, потім вивчися на шофера у Лісоводському училищі. З роками ми бачилися рідше, але зв’язок тримали протягом всього життя. Він був хорошою людиною.
Тетяна Денисюк пригадує, що у школі вона з Петром Гуцалом сиділи за однією партою. Однокласник намагався і її навчити грі на гітарі. І хоча це виявилося їй не під силу, спогади про шкільну дружбу жінка береже і понині.
Тетяна Денисюк.Фото: Городок.City
— У нас був дружний клас. Ми разом зустрічали світанок після випускного вечора, грали у волейбол, — розповідає Тетяна Денисюк. — Останній раз ми всі зібралися на десяту річницю закінчення школи. Петра завжди пам'ятатиму як доброго друга.
Життя до війни
У село Скіпче Петро Гуцал переїхав після одруження. Разом із дружиною вони виховали двох синів і мали одного онука. Працював чоловік шофером, часто їздив на заробітки, пізніше займався євроремонтами. Серед сусідів славився добрим характером та готовністю прийти на допомогу.
— Не знаю жодного випадку, щоб Петро з кимось із сусідів посварився. Він був дуже товариським і хорошим сім'янином. Онука свого дуже любив. Часто бавив його і майже щовихідних брав із собою на рибалку, — говорить односельчанка пані Раїна. — Це така втрата для нас… Я кілька днів не могла повірити, що Петра більше немає…
У війську
З восьмого липня 2022 року Петро Гуцал проходив службу в одній з військових частин ЗСУ, де виконував обов'язки механіка відділення технічного обслуговування автомобільної техніки. Разом з побратимами зі взводу матеріально-технічного забезпечення він захищав Херсон. Там, у шпиталі, через загострення проблем зі здоров'ям Петро Гуцал помер. Серце захисника зупинилося 9 серпня.
— Він був хорошим другом, чудовим музикантом і відданим захисником, — говорить Станіслав Нарольський, однокласник Петра, який також служить в лавах ЗСУ. — Тому і на похорони стільки людей приїхало, з різних сіл Городоччини.
Прощання
У день похорону біля будинку Петра Гуцала зібралося багато людей, які принесли оберемки квітів, щоб вшанувати пам'ять захисника. Коли над труною розгорнули державний прапор України і з колонки пролунали слова: «Вітер підіймав в небо дим, в небо дим і душі всіх героїв разом з ним…», плакали жінки й чоловіки. Дружина Петра Гуцала прощалася з чоловіком, стоячи перед труною на колінах поряд із синами.
Після траурного богослужіння у місцевій церкві Героя поховали на кладовищі у селі Скіпче. На ньому стало на один синьо-жовтий стяг більше. Петру Гуцалу назавжди буде 59.
