Культурна спадщина Поділля
10-11 вересня у Городоцькому краєзнавчому музеї відбулася «Перша Всеукраїнська конференція пам'яті української архітекторки-реставраторки Ольги Пламеницької».
П’ять в одному
«П’ять в одному» — так охарактеризував захід один з його організаторів, заступник начальника відділу культури, туризму, національностей та релігій Сергій Щур.
Сергій Щур.Фото: Городок.City
— Перше — конференція, друге — виставка акварелей із зображенням архітектурних пам’яток, виконаних Ольгою Пламеницькою, третє — виставка її графічних ескізних проєктів реставрації Кам’янець-Подільського замку, — перераховує Сергій Щур. — Та дві презентації книг – монографії Ольги Пламеницької та каталогу про розкопки на території Поділля.
У конференції взяли участь науковці з Києва, Хмельницького, Меджибожа та Кам’янець-Подільського. Як зазначила архітектурознавиця Наталія Кондель-Пермінова, цінність конференції полягає не лише в приверненні уваги суспільства до історичної спадщини України і збереженні імен українських науковців, але й в протистоянні ворогу.
Наталія Кондель-Пермінова.Фото: Городок.City
— Культура — це потужна зброя. Ворог атакує не лише нашу землю, але й наші мізки, намагаючись зломити наш дух та переконати українців в їхній меншовартості, — говорить Наталія Кондель-Пермінова. — Відродження імен українських науковців, які попри утиски радянського тоталітарного режиму досліджували минуле України — це питання національної безпеки, це наш спосіб протистояти ворогу.
Архітектурно-реставраційна спадщина Поділля
Під час конференції прозвучали доповіді про внесок Ольги Пламеницької у дослідження часів заснування Кам’янець-Подільського. Також згадали й про її матір Євгенію Пламеницьку, також відому науковицю, справу життя якої — дослідження давньої архітектури України, продовжила дочка Ольга.
Руслан Нагнибіда.Фото: Городок.City
— Є різні гіпотези виникнення Кам’янця. Наприклад, саме Пламеницькі висунули ідею, що він був заснований ще у часи Римської імперії, — розповідає Руслан Нагнибіда, співробітник Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець». — Так це чи ні, науковці продовжують досліджувати. Але внесок Пламеницьких у вивчення історії нашого краю — неоціненний. Тому минулого року ми з Лорою Підгірною ініціювали перейменування однієї з вулиць у Кам’янець-Подільському на честь архітектурознавиць.
Книги
Участь у заході взяли також директорка Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки ім. В. Г. Заболотного Наталія Світла та представники видавництва «Абетка» — Ярослав Сисин та Любов Скоб'як. Вони не лише розповіли про книги з історії та архітектури Поділля, але й привезли їх з собою. Особливо книги зацікавили членів Клубу Виноградського.
На завершення, учасники конференції відвідали Свято-Покровський храм у селі Сутківці.
