Культурна спадщина Сатанова
10 жовтня у Сатанові презентували результати проєкту «Культурна спадщина Сатанова. 3D-loading», в рамках якого створено 3D-моделі п’ятьох пам’яток архітектури Сатанівської громади. Проєкт реалізувала громадська організація Центру розвитку ініціатив «ІнСорс».
Пів року команда ІнСорс працювала над проєктом. Як розповіла керівниця Алла Дахновець, проєкт став поштовхом не тільки для залучення потенційних туристів у громаду, а й до збереження культурної спадщини краю.
— Ми розуміємо, що зараз проживаємо у такі часи, коли знайти кошти на реконструкцію або консервування певних об’єктів архітектури майже неможливо, — зазначила у коментарі для Городок.City пані Алла. — Тому виникла ідея зберегти їх у тому стані, в якому вони перебувають наразі. Для цього вирішили зацифрувати головні культурні пам’ятки Сатанова.
Алла Дахновець
Віртуальне збереження
Мова про віртуальне збереження. Для цього команда «ІнСорс» працювала із такими культурними пам’ятками Сатанова як Міська брама, Свято-Троїцький монастир, Сатанівський замок, Сатанівська синагога та млин. До слова, дві останніх пам’ятки не мали бути оцифровані.
— По проєкту ми мали б оцифрувати три об’єкти, — розповідає Іванна Мрига, голова Центру розвитку ініціатив «ІнСорс». – Але завдяки нашим партнерам — компанії Skeiron, яка залучила власні ресурси, вдалося оцифрувати п’ять. Також ми створили відеоролики про три об’єкти культурної спадщини. Намагаючись додати їм емоційного забарвлення, у відео звучить музика, яку виконували на об’єктах архітектури вихованці музичного закладу із Тернополя.
Варто зазначити, що пам’ятки не просто оцифровано, а ще й у віртуальній реальності продемонстровано, якби вони виглядали наразі.
– Тобто їхній сучасний вигляд доповнено напівпрозорим каркасом зруйнованих частин, — доповнила Алла Дахновець. — І побачити 3D-моделі цих пам’яток можна на інтерактивній цифровій мапі-вебсайті, а також на діджиталізованих поштівках «Sataniv post cards» у смартфоні.
Панельні сесії
Результат своєї праці команда презентувала під час конференції 10 жовтня. Крім цього на підсумковій конференції відбулися дві панельні дискусії. Під час першої дослідник історії Сатанова та краєзнавець Дмитро Полюхович разом зі Світланою Марковою, завідувачкою кафедри туризму, рекреації, кроскультурної комунікації та фундаментальних дисциплін Хмельницького інституту МАУП дискутували про збереження культурної спадщини під час повномасштабної війни. Крім цього пані Світлана презентувала книгу «Анімаційні студії в рекреаційному туризмі Сатанова: квест-екскурсії».
— За роки війни життєстійкість населення падає. А такі проєкти, окрім того, що вони відроджують та зберігають спадщину, ще й працюють на зразок арттерапії, — підкреслила пані Світлана. – Також цікава ідея і щодо поштівок, адже ми звикли, що їх здебільшого мають великі міста. А тут таке маленьке містечко має такий якісний продукт.
До другої панельної дискусії долучилися директорка-редакторка ПП «Городоцький районний телерадіопресцентр» Наталія Попович, в.о. директорки Туристично-інформаційного центру Сатанова Леся Іванцова та заступник начальника відділу культури, національностей, релігій та туризму Городоцької міської ради Сергій Щур. Разом обговорили роль медіа та туристичних інституцій у популяризації культурної спадщини. І тут, як підкреслила Леся Іванцова, надважливо не тільки оцифровувати пам’ятки культури, а й доглядати за ними уже, в реальному часі.
— Знаєте, чим ми відлякуємо туристів? — запитала пані Леся. — Ставленням до наших пам’яток. От до прикладу, приводжу я туристів на Міську браму. На її території поряд живуть люди, там купи будівельного сміття. Як думаєте, яке враження справляємо?
Друге питання: приїжджають туристи до синагоги, а вона зачинена. Чомусь такі пам’ятки у великих містах завжди доступні. Наступна проблема — у нас все безплатно. От чому, коли до нас приїжджає турфірма із Хмельницького, вони не платять туристичні збори? Водночас на Бакоті ми платимо за вхід. Ще один приклад із Кам’янець-Подільського: коли я приїжджаю туди із туристами, то маю або скористатися послугами їхніх екскурсоводів, або заплатити 300 грн. А у нас нелегальні екскурсоводи зароблять. Ми ж втрачаємо кошти, які могли б витрачати на той же благоустрій пам’яток. Бо кожна пам’ятка, в першу чергу, потребує догляду.
На завершення події організатори та гості мали екскурсію до Свято-Троїцького монастиря.
