Нові експонати
Городоцький музей поповнює фонд унікальними експонатами. Про це Городок.City повідомили директорка G-MUSEUM Наталія Гоцуляк, заступник начальника відділу культури, національностей, релігій та туризму Сергій Щур та зберігач фондів Петро Кривий.
Три нових експонати поповнили колекцію G-MUSEUM. Як повідомили представники музею, усі вони – подарунки небайдужих, безкорисливих до музейної справи людей.
— Музей, як установа, заклад, розвивається виключно тоді, коли постійно поповнюється експонатами, збільшується кількість його експозицій, — зазначила директорка G-MUSEUM Наталія Гоцуляк. — Та, на превеликий жаль, музеї невеликих міст обмежені в коштах, а тому позбавлені можливостей самостійно купувати експонати або розширювати експозиції. Тож єдина надія — на благодійну допомогу людей. На наше щастя, вони є на Городоччині. Але деякі з них просять не оприлюднювати своїх прізвищ.
Наталія ГоцулякФото: Городок.City
Городоцька «Пієта»
Перший експонат — гіпсова копія знаменитої «Пієти» (італ. Pietà — жалість) або «Оплакування Христа» — іконографія сцени Оплакування Христа Богородицею із зображенням Богоматері з мертвим Христом, що лежить у неї на колінах.
Гіпсова копія знаменитої «П'єти»Фото: Городок.City
Для довідки: мармурова скульптура створена видатним італійським скульптором і художником Мікеланджело Буонарроті продовж 1498—1499 років на замовлення французького кардинала Жана де Біл́ера. Цю статую також називають «Ватиканською» чи «Римською П'єтою», адже серед робіт Мікеланджело відомі ще «Флорентійська П'єта», «Ронданіні П'єта» та «Палестринська П'єта». Зберігається скульптура у Ватикані, в Соборі Святого Петра.
Копію скульптурної композиції, автор якої український скульптор Валентин Дановський, городоцькому музею подарував Микола Гуменюк.
— Дана скульптура знаходилася в майстерні митця, — розповідає заступник начальника відділу культури, національностей, релігій та туризму Сергій Щур. — На жаль, через повномасштабне вторгнення її довелося евакуювати. В даний час вона потребує реставрації.
Сергій ЩурФото: facebook
«План усадьбы…»
До минулого року найстарішим писемним експонатом у G MUSEUM вважали «ПЛАНЪ Подольской Губерніи Каменецкаго Уезда м. Грудка Владения Ея Высокопревосходительства Баронессы Наталіи Гейсмаръ Составленъ въ 1863 г» (оригінальна назва). Цей документ давно відомий любителям городоцької історії. Його збільшена кольорова копія експонується в музейній експозиції: «Власники Городка».
— Шкода, що експонат через незадовільний обігрів приміщення музею в осінньо-зимову пору впродовж десятиліть (до 2018 року) знаходиться в плачевному стані, — каже зберігач фондів Петро Кривий. — Сподіваємося, що реставрація фахівцями Державного архіву в Хмельницькій області врятує цей рідкісний історичний документ.
Петро КривийФото: facebook
Водночас, як розповідає Петро Кривий, у листопаді минулого року краєзнавчий музей поповнився аналогічним експонатом, хоча на два роки старшим за свого попередника.
«ПЛАН усадьбы СЕЛА БЕДРИКОВЕЦЪ ПОМЕЩИКА ФОНЪ ЭРГАРДТА...»Фото: Городок.City
— Приводимо дослівно його назву з дотриманням орфографії та пунктуації того часу: «ПЛАН усадьбы СЕЛА БЕДРИКОВЕЦЪ ПОМЕЩИКА ФОНЪ ЭРГАРДТА состоящаго Подольской Губерніи въ Проскуровскомъ Уездъ составленный въ 1861 году», — показує карту зберігач фондів. — Цікаво, що на звороті ПЛАНУ каліграфічним почерком виписано олівцем прізвище та ім’я власника садиби: «ЭРГАРДТЪ ВОЛЬДЕМАРЪ ЛЮДВИКЪ».
А під таким же прізвищем та іменем у «Списку чинів, що знаходилися на службі в Подільській губернії станом на 1 червня 1872 року» (с. 18) значиться предводитель дворянства Проскурівського повіту, відставний поручик Вольдемар-Георг-Фрідріх Людвиков Ергардт. Якщо взяти до уваги, що с. Бедриківці належали до Проскурівського повіту, то це дає нам підстави вважати, що предводитель дворянства Проскурівського повіту був власником села Бедриківці.
Подарували цей раритетний експонат городоччани, мати й донька, які просили не називати їхніх прізвищ. «ПЛАН» уже реставровано у Державному архіві Хмельницької області. Тепер документ повернувся в музей.
«ОРАНКА В НІВЕРНІ»
Ще один унікальний експонат музею – естамп, на якому зображено оранку поля шести волами. Причому, художник звернув увагу саме на могутніх тваринах, обличчя ж орачів закрив невиразними масками.
Для довідки: естамп — дешевий варіант тиражованого друку, розрахований на небагаті верства населення, що не можуть дозволити собі твори мистецтва за високу ціну. Але естампи — давня галузь колекціонування, позаяк потребує досконалої друкарської техніки та має власну художню вартість.
— Одного холодного грудневого дня 2022 року до музею завітав мешканець мікрорайону «Молочноконсервний завод» і запропонував мені переглянути картину, яку він хотів би передати до музею, — пригадує Наталія Гоцуляк. — Як виявилося, це була не картина в оригіналі, а її паперовий відбиток, наклеєний на цупкий картон: так званий естамп ((фр. estampe, досл. «відбиток, штамп»).
Естамп картини «ОРАНКА В НІВЕРНІ»Фото: Городок.City
Автором картини «ОРАНКА В НІВЕРНІ» є видатна французька художниця-анімалістка (від лат. animalis — «звір», художник, що зображує тварин) Роза Бонер (1822-1899). Ця картина написана на замовлення уряду Франції у 1849 році та стала першим успіхом молодої художниці. Вражають розміри цього художнього полотна: висота – 1340 мм, ширина – 2600 мм. Зберігається картина в Музеї д'Орсе (фр. Musée d'Orsay) — національний музей мистецтв у Парижі.
— Яким чином естамп картини «ОРАНКА В НІВЕРНІ» опинився в Городку? — відповідає на запитання Сергій Щур. — Зі слів городоччанина, котрий передав його музею: «Я знайшов картину в купі мотлоху в одному зі службових приміщень «старого» цукрового заводу, якого «пустили під ніж» на початку 2000-х років». А Сергій Войтков, чи не останній керівник підприємства, пригадує, що бачив цю картину в кабінеті головного інженера «старого заводу» Григорія Жердецького, якого ще до сьогодні згадують добрим словом городоцькі цукровики.
Працівники G MUSEUM, проаналізувавши на зворотній стороні естампа наклеєну табличку, дійшли висновку, що естамп, напевне, виготовили у 70-80-х роках XIX сторіччя. Для їх реалізації художники, за згодою власників, розміщали твори в престижних готелях. В цьому була взаємна вигода: готельники, на якийсь час, прикрашали фоє своїх закладів відомими творами мистецтва, а художники мали можливість, при нагоді, продати свій товар.
— Можливо, повторюємо, можливо, що естамп картини сподобався Миколі Виноградському, або ж його синам Сергію чи Олександру, або ж директору-розпоряднику цукрового заводу Карлу Фішману, котрі часто бували в Парижі, — зауважує Петро Кривий. — Один із них, швидше всього, придбав естамп і привіз до Городка. Та за змістом вище наведеної таблички з’ясовуємо, що естамп висів у передпокої такого собі Grand Hotel на Boulevard des Capucines (бульвар Капуцинів).
Естамп «ОРАНКА В НІВЕРНІ» G MUSEUM планує передати на реставрацію спеціалістам Центрального Архіву-музею літератури та мистецтв у м. Києві.
