Шлях навчання дитини з особливими освітніми потребами
Крістіні Овсяк — 16 років, дівчина від народження має проблеми зі слухом. Однак змалечку ходила у звичайний дитячий садок, а потім — і в школу. Крістіна та педагоги Городоцького ліцею №2 розповіли про безбар’єрну освіту, завдяки якій дитина з особливими потребами має змогу успішно навчатися.
Від першого класу до одинадцятого
У Городоцькому ліцеї №2 Крістіна Овсяк навчається з першого класу. Призвичаїтися до навчання дівчинці, яка погано чує, спочатку допомагала її вчителька початкової школи, а тепер — вчителі старшої школи.
Крістіні Овсяк.Фото: Городок.City
— Я люблю такі предмети, як література, мистецтво, — розповідає Крістіна. — А точні науки мені даються важче. Інколи я недочуваю і тому мені буває складно встигнути за класом. Але тоді на допомогу приходять однокласники або Валентина Михайлівна.
Валентина Михайлівна Магдюк — асистентка вчителя. Супроводжує Крістіну під час уроків вже шостий рік — з п’ятого класу. Це вже друга дитина з особливими освітніми потребами, якою опікується вчителька. Символічно, що попередню вихованку також звали Крістіна і вона також погано чула.
Валентина Михайлівна та Крістіна на одному з уроків.Фото: Городок.City
— Моє завдання — допомогти Крістіні опанувати навчальний матеріал, який викладається моїми колегами. Інколи мені треба повторити інформацію, акцентуючи на чітку артикуляцію або повторно пояснити, щоб вона зрозуміла, — розповідає Валентина Магдюк. — А буває, що підхоплюю весь клас, поки вчитель-предметник індивідуально працює з моєю підопічною. Крістіна — молодець, у нас гарне взаєморозуміння. Єдине — складно те, що з кожним роком дисципліни все складніші та обсяг навчального матеріалу, який потрібно засвоїти, зростає. Але ми справляємося.
У навчанні Крістіну супроводжує команда спеціалістів, серед них соціальний педагог і психолог. Тож дівчина відвідує додаткові заняття.
Крістіна на індивідуальному занятті з психологинею Ольгою Малецькою.Фото: Городок.City
— Крістіна дуже спокійна, врівноважена дитина, — говорить практична психологиня Городоцького ліцею №2 Ольга Малецька. — Ми з нею більше працюємо над самоідентифікацією, навичками самопрезентації та, звичайно, вчимося планувати майбутнє.
Друзі з часів дитсадка
Валентина Магдюк зазначає, що Крістіна має гарні стосунки не лише з вчителями, але й однокласниками.
Лілія Головатюк викладає українську мову та літературу.Фото: Городок.City
— Крістіна добре адаптувалася у класі, має друзів і подруг, — підтверджує слова асистентки вчителя класна керівниця 11 класу Лілія Головатюк. — Крім того, дівчина бере активну участь у шкільному житті, завжди відгукується на пропозиції долучитися до свят.
Лілія Головатюк відмічає, що дитячий колектив 11 класу згуртувався ще у початковій школі.
— Ми майже всі знайомі з дитячого садочку, — розповідає Крістіна. — Разом у садок ходили, разом до школи пішли… Тож в мене багато друзів.
Плани
Розповідаючи про майбутні плани, Крістіна говорить, що вже сумує через те, що менше буде бачитися з однокласниками та вчителями.
Крістіна Овсяк.Фото: Городок.City
— Але я все одно буду приходити до нашого ліцею, бо в мене тут навчається молодший брат, — говорить дівчина.
До слова, Крістіна — не єдина учениця Городоцького ліцею №2, яка має особливі освітні потреби. Загалом у Городоцькому ліцеї №2 є сім інклюзивних класів, тобто таких, в яких навчаються діти з особливими освітніми потребами.
Катерина Пилипчук.Фото: Городок.City
— У нашому ліцеї освіту здобувають 424 учні, — розповідає директорка закладу Катерина Пилипчук. — 14 з них знаходяться на індивідуальному навчанні під педагогічним патронатом. А ще вісім відвідують інклюзивні класи. Я вважаю, що кожна дитина має мати доступ до якісної освіти у колективі своїх однолітків. Вчитися спілкуванню важливо, так само як і засвоювати знання. І наш педагогічний колектив докладає максимум зусиль для створення сприятливих умов для всіх дітей.
Варто зазначити, що дітей, які потребують психолого-педагогічного супроводу на території Городоцької громади більшає. За інформацією відділу освіти Городоцької міської ради, шість років тому в городоцьких школах навчалися лише семеро дітей з особливими освітніми потребами. Станом на сьогодні їх кількість зросла до 68.
