Анкетування
Команда Городоцького телерадіопресцентру провела пілотне онлайн-опитування «Довіра до волонтерів і шлях до взаємодії». Анкетування тривало з 23 грудня 2024 року по 17 січня 2025 року. Ми опрацювали отримані відповіді та ділимося результатами нашого мінідослідження.
Результати анкетування просимо сприймати, як свідчення певних тенденцій у поглядах городоччан, а не беззаперечні твердження, які відображають думку всієї громади. Дякуємо тим, хто взяв участь в опитуванні.
Учасники опитування
Опитування проводилося анонімно за допомогою Google Форми. Всього в ньому взяли участь 183 особи, з яких дев’ятеро не проживають на території Городоцької громади та п’ятеро не «донатять» на ЗСУ. Тож результати ґрунтуються на відповідях 169 людей, які є активними «донаторами», з яких жінок — 140, чоловіків — 29.
Щодо віку, то вибірка має наступний вигляд:
- до 24 років — 23 особи (13,6%);
- 25-54 роки — 117 осіб (69,2%) ;
- 55-64 роки — 21 особа (12,4%);
- 65 років і старше — 8 осіб (4,7%).
Переважна більшість городоччан, які перераховують кошти на підтримку ЗСУ, є віком від 25 років до 54 років.
Як часто «донатять»
У тих, хто проживає на Городоччині та надає фінансову підтримку на потреби захисників, ми поцікавилися, як часто вони це роблять. Отримали такі відповіді:
- кілька разів на місяць — 71 особа (42%);
- раз на місяць — 54 особи (32%);
- раз на 2-3 місяці — 34 особи (20,1%);
- раз на пів року — 10 осіб (5,9%).
Результати свідчать про те, що здебільшого на ЗСУ городоччани «донатять» кілька або хоча б раз на місяць.Фото: Городок.City
Кому передають кошти
Ми запитали мешканців громади, кому вони передають гроші для ЗСУ, запропонувавши чотири варіанти відповідей: офіційним волонтерським організаціям; ініціативним групам місцевих волонтерів; конкретній людині-волонтеру; військовим, яких знають особисто. Крім цього, була можливість і для власного варіанту відповіді і багато хто скористався цим.
Так кому ж городоччани перераховують кошти?
- Офіційним волонтерським організаціям — 7 осіб (4,1%);
- ініціативним групам місцевих волонтерів — 40 осіб (23,7%);
- конкретній людині-волонтеру — 55 осіб (32,5%);
- військовим, яких знають особисто — 57 осіб (33,7%).
Серед відповідей тих, хто обрав свій варіант (10 осіб), були наступні: передаю кошти Городоцькій міській раді; усім потроху; знайомим знайомих; об’єднавшись з колегами, допомагаємо випускникам та батькам учнів, що навчаються в нашому закладі.
Тож робимо висновок, що спершу городоччани «донатять» військовим, яких знають особисто, а також конкретному волонтеру.Фото: Городок.Сity
Контроль використання «донатів»
У питанні про те, чи відстежують мешканці Городоцької громади те, як використовуються передані ними кошти, ми також запропонували два варіанти відповідей та власний. Отримано наступні відповіді:
- не цікавлюся тим, як кошти були використані — 96 осіб (56,8%);
- ретельно відстежую, як були використані кошти — 56 осіб (33,1%).
«Свій варіант» обрали 17 осіб. Люди пояснювали, чому вони не цікавляться звітами волонтерів. Майже у 10 відповідях йшлося про довіру до тих, хто організовує збори. Інші – переглядають звіти, фото, запитують у захисників. Та загалом переважна більшість опитаних не цікавиться тим, як були використані кошти.
Довіра
Враховуючи важливість довіри у взаємодії між городоччанами та волонтерами, у наступному питанні ми запитали «Що впливає на Вашу довіру до волонтерів?». Варіантом «Ваша відповідь» скористалися 5 осіб. Здебільшого люди зазначали, що для них важливі одразу кілька варіантів з перерахованих вище. Результати:
- особисті якості волонтера/очільника фонду — 34 особи (20,1%);
- популярність фонду, ініціативної волонтерської групи, волонтера-активіста — 4 особи (2,4%);
- відгуки інших людей — 9 осіб (5,3%);
- відгуки захисників — 51 особа (30,2%);
- відкритість звітування щодо того, як використані кошти — 66 осіб (31,1%).
Тож, аналізуючи цифри, бачимо, що у довірливому ставленні донаторів до волонтерів найголовнішу роль відіграє відкрите звітування організаторів зборів.Фото: Городок.Сity
Зміна ставлення до волонтерства
Чи змінилося ставлення до волонтерства від початку великої війни нам розповіли 169 городоччан. Вони дали такі відповіді:
- не змінилося, довіряю як і раніше — 78 осіб (46,2%);
- не змінилося, не довіряю як і раніше — 8 осіб (4,7%);
- важко визначитися — 28 осіб (16,6%);
- стало краще, більше довіряю — 22 особи (13%);
- погіршилося, менше довіряю — 33 особи (19,5%).
Покращення взаємодії
Останнє питання до городоччан, яке стосувалося покращення взаємодії волонтерів та благодійників, передбачало розгорнуту відповідь. Найчастіше городоччани вживали слова «довіра» та «звітність», з вагомою перевагою останнього.
Люди зазначають, що відкрита й оперативна інформація про те, як використані кошти з доданими фотографіями значно б підвищили довіру до волонтерів. Дехто з опитуваних поділився тим, що знає про випадки недоброчесного виконання волонтерами обіцянок. Навіть була пропозиція ввести жорстке покарання волонтерів за обман або крадіжки. Але таких відповідей було вкрай мало.
Звітність волонтерів — головна вимога громади
Тож, проаналізувавши результати опитування, ми бачимо, що мешканці Городоцької громади активно підтримують Збройні Сили України, а їхня довіра до волонтерів базується на відкритості, звітності та особистих якостях організаторів зборів. Це демонструє спільне прагнення до збереження довіри та посилення співпраці на шляху до нашої спільної перемоги.
До слова, ми цікавилися думкою городоччан не лише у мережі Інтернет. Також ми провели вуличне опитування у Городку. Ці відповіді не враховувалися в даній публікації, але були не менш цікавими. Ви можете переглянути відео тут.
Варто зазначити, що дане опитування проведено в рамках проєкту «Висвітлення соціальної згуртованості — посилення спроможностей українських медіа», який розроблено та реалізується МГО «Інститут регіональної преси та інформації» в партнерстві з ЮНЕСКО та за підтримки Японії. Програма є частиною ширших зусиль ЮНЕСКО щодо підтримки безпеки журналістів і свободи слова в Україні. Наші партнери в проєкті — Національна спілка журналістів України (НСЖУ) та громадська організація «Сприяння міжкультурному співробітництву».
