Допомагаємо разом: секрети довіри між волонтерами та благодійниками Городоччини

Чесність, звітність, підтримка: три кити довіри до волонтера

Протягом двох місяців журналісти Городоцького телерадіопересцентру працювали над питанням соціальної згуртованості Городоцької громади. За результатами деяких соціологічних досліджень, наприклад, таких як «Медіа та громади. Перезавантаження зв’язків», проведеного Міжнародним Інститутом регіональної преси та інформації (IRMI), та Всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус», проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС), допомога захисникам України є однією з ключових тем, яка об’єднує українців. Водночас чимало учасників соціальних опитувань зауважують, що найбільше відчували єднання в перші дні війни, коли волонтерський рух набрав масштабних обертів і довіра між волонтерами і тими, хто їх підтримує донатами, була на високому рівні. Сьогодні ж у повітрі лунає: активність донаторів зменшилась, збори «закриваються» довго, не всі волонтери доброчесні і тому подібне.

Тож, що сприяє соціальній згуртованості, міжособистісній довірі волонтерів та благодійників, які мешкають на Городоччині і активно підтримують ЗСУ?

Аби знайти відповіді на ці питання журналісти Городок.City:

• провели онлайн-опитування та вуличне опитування щодо факторів, які сприяють довірі благодійників до волонтерів;
• поспілкувалися із волонтерами щодо їхньої комунікації з донаторами та дізналися, як вони звітують про свою діяльність;
• створили сюжети та написали статті про городоцьких волонтерів.

Результати опитування — підґрунтя для спілкування з волонтерами

З 23 грудня 2024 року по 17 січня 2025 року тривало анонімне онлайнанкетування «Довіра до волонтерів і шлях до взаємодії». Участь в ньому за бажанням взяли наші читачі, які мешкають на території громади і фінансово підтримують ЗСУ. Це були єдині вимоги до респондентів. З огляду на це, просимо сприймати результати анкетування, як свідчення певних тенденцій у поглядах городоччан, а не беззаперечне твердження або думку всієї громади.

Ознайомитися із відповідями земляків можна за посиланням. Ми ж зупинимося на результатах питань саме про довіру благодійників до волонтерів.

Особисте знайомство

Відповіді на питання про те, кому городоччани переважно перераховують кошти, продемонструвало важливість особистого знайомства донаторів з волонтерами.

Результати представлені із зазначенням кількості осіб, обравших ту чи іншу відповідь.Фото: Городок.CityАвтор: Віра Лапа

Про це свідчать не лише цифри, але й коментарі опитуваних. Наприклад:

— Об’єднавшись з колегами, допомагаємо випускникам та батькам учнів, що навчаються в нашому закладі, — пише респондент.

— Я передаю кошти тим волонтерам, з якими знайомий сам або з ним знайомі мої друзі, — розповідає учасник анкетування.

— Я допомагаю фінансово безпосередньо військовим, яких знають особисто, — зауважує один з відповідачів.

Довіра

У питанні про фактори впливу на довіру донаторів до волонтерів перевагу отримали два варіанти: «відгуки захисників» та «відкритість звітування».

Результати представлені із зазначенням кількості осіб, обравших ту чи іншу відповідь.Фото: Городок.CityАвтор: Віра Лапа

Цікавий факт-протиріччя

Певне протиріччя виявилося у відповідях респондентів щодо того, чи контролюють вони використання волонтерами донатів: 96 осіб (а це 56,8% опитуваних) не цікавляться тим, як були використані передані ними кошти. Тобто, з одного боку респонденти наголошують на важливості звітування волонтерів, але водночас мало хто з опитаних слідкує за цим.

Поінформованість — шлях до взаєморозуміння

Результати проведеного опитування ми обговорили з городоцькими волонтерами — Максимом Басуном, Анастасією Басарабою та Людмилою Плавуцькою.

Візитівка

Цитата: «Ми активно збираємо кошти на автомобілі, на ті автомобілі, які потрібні фронту. Це такий розхідник на теперішній день і, на жаль, часто автомобілі живуть одну добу. Дуже прикро, коли збираємо місяцями, ремонтуємо, а вже через добу автомобіль на фронті недієздатний».

Цитата: «Всі більше знають мене через те, що я активно веду сторінки в соцмережах — організовую збори, знімаю процес перегону та ремонту авто, звітую. Мені допомагає сусід з села, друг дитинства Олег. Почали просто збирати допомогу для хлопців, які пішли добровольцями, для наших знайомих, друзів. У лютому 2022 року розпочали волонтерську діяльність разом, так і далі йдемо разом».

Цитата: «Ідея займатися волонтерською діяльністю виникла у нас в перші дні війни. Коли ми почули звістку про те, що почалася війна, в нас виникла потреба щось робити. «Чорнивідські господині» — ініціативна група, яка тримається лише на внутрішній мотивації. Ми не зареєстровані як громадська організація. Ми ніколи не думали про це, тому що ми працюємо заради одного — задля перемоги».

Як взаємодіють городоцькі волонтери з донаторами?

Волонтерка з посвідченням

Анастасія Басараба зазначає, що кожного року звітує в податковій про кошти, отримані на платіжну карту у якості донатів. Та на її думку, саме спілкування у соціальних мережах формує довірливі стосунки з благодійниками. На своїх сторінках волонтеркапублікує оголошення про збори та звітує про використання коштів.

— У мене здебільшого вся інформація в Інстаграмі, в сторіз. Все фотографую і викладаю. Ще записую відео, — розповідає волонтерка. — Помітила, що коли я публікую багато звітів та відеопривітань від самих захисників, в яких вони показують отриману допомогу, люди більше донатять. Вони бачать, що йде робота, щось робиться… А ще я люблю, так би мовити, вийти в ефір і насваритись, якщо збори довго не закриваються. На жаль, все ще треба нагадувати про те, що в нашій країні йде війна.

Офіційно зареєстрований благодійний фонд

Максим Басун пояснив, яких вимог дотримується, керуючи благодійним фондом.

— Ми зареєстровані офіційно і тому докладно звітуємо перед державою і тими, хто робить внески до нашої організації. У податкову службу ми подаємо звіти кожного року. А благодійники можуть отримати інформацію в будь-який момент. Для цього їм потрібно лише звернутися до бухгалтера нашого фонду і отримати банківську виписку, — розповідає голова БФ «Єдність громади — шлях до перемоги». — Всі кошти, які до нас заходять, заходять виключно на рахунок. І кошти, які від нас виходять коли ми щось купуємо, так само виходять виключно з офіційного рахунку.

Окрім цього фонд внесено до єдиної бази реєстрації гуманітарної допомоги. Тобто всі автомобілі, ввезені городоцькими волонтерами в Україну, перевіряються митницею — чи дійсно вони були розмитнені по пільговій ставці, чи дійсно вони доїхали до військових…

Неофіційна ініціативна група

Людмила Плавуцька також розповіла про комунікацію «Чорнивідських господинь» із донаторами, зазначивши, що на початку своєї волонтерської діяльністі активістики навіть не задумувались про важливість і необхідність звітування.

— Ми робимо свою роботу для хлопців. Не для дружин, не для мамів, не для поганого або хорошого слова, — взагалі не для оцінки. А заради хлопців, щоб якось їм полегшити роботу на передовій, — говорить Людмила Плавуцька. — Але з часом життя довело, що про свою діяльність треба розповідати. Люди бачать, що ми працюємо, і активно долучаються до підтримки захисників.Це не лише городоччани, але й українці з різних куточків нашої країни та з-за кордону. До речі, військовим, які потребують допомоги, також легше знайти нас черекз соцмережі. Ми нікому не відмовляємо у підтримці.

Максим Басун, Анастасія Басараба та Людмила Плавуцька зазначають, що ефективно допомагати фронту можливо лише при якісній взаємодії активістів та громадян, які донатять. Тому цінують їхню довіру і прозоро звітують про використання отриманих коштів.

Як можна покращити співпрацю з благодійниками?

— До слова, назва нашого Благодійного Фонду «Єдність громади — шлях до перемоги» обрана не випадково. Вона придумана задля того, аби згуртувати, з'єднати мешканців нашої громади і разом рухатися до перемоги, — додає волонтер.

А «Чорнивідські господині» роблять акцент на тому, що співпраця волонтерів і небайдужих громадян базується на бажанні прискорити перемогу Україні.

Динаміка довіри до волонтерів

Зміна ставлення

Нас цікавило не лише те, кому і чому довіряють донатори волонтерам, але й чи змінилося ставлення людей до волонтерства від початку повномасштабної війни. Завдяки онлайн-опитуванню ми дізналися, що більшість респондентів залишилися при своїй думці — 78 респондентів (а це 46,2% від загальної кількості учасників анкетування) відповіли, що довіряють волонтерам так само як і раніше.

Щоб зрозуміти, чи це загальна тенденція, ми порівняли результати із всеукраїнським опитуванням «Омнібус», яке Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів у грудні 2024 року. Соціологи досліджували довіру до різних інституцій, зокрема до волонтерів, і представили дані за останні чотири.

Результати Всеукраїнського опитування громадської думки «Омнібус» 2024 року.Фото: www.kiis.com.uaАвтор: КМІС

Як зазначив виконавчий директор КМІС Антон Грушецький, сили оборони та волонтери зберігають високу довіру в суспільстві: «Ця довіра об’єднує майже всіх українців незалежно від регіону проживання, мови спілкування, віку, роду занять тощо».

Варто зазначити, що дане опитування проведено в рамках проєкту «Висвітлення соціальної згуртованості — посилення спроможностей українських медіа», який розроблено та реалізується МГО «Інститут регіональної преси та інформації» в партнерстві з ЮНЕСКО та за підтримки Японії. Програма є частиною ширших зусиль ЮНЕСКО щодо підтримки безпеки журналістів і свободи слова в Україні. Наші партнери в проєкті — Національна спілка журналістів України (НСЖУ) та громадська організація «Сприяння міжкультурному співробітництву».