«Все почалося з мішечка борошна і ящичка маргарину». Історія волонтерок «Чорнивідські господині»

Волонтери з села Чорниводи

Ініціативна група волонтерок із села Чорниводи, що на Городоччині, виникла на початку великої війни взимку 2022 року. Спочатку мешканці села об’єдналися, готуючись приймати тих, хто залишив рідні домівки, рятуючись від російських загарбників. Згодом переорієнтувалися і налагодили роботу з підтримки захисників України продовольством. Про те, як ініціатива небайдужих городоччан перетворилася на потужний волонтерський рух Городок.City розповіли самі «Чорнивідські господині».

Початок

«Базою» для волонтерок став Чорнивідський ліцей. Освітяни не лише пішли на зустріч активісткам, надавши приміщення, але й самі долучилися до ініціативної групи.

Волонтерки пригадують, що спершу основною продукцією «Чорнивідських господинь» була випічка.

— Ми навіть жартуємо, що наша волонтерська робота почалася з мішечка борошна та ящичка маргарину, який ми купили за власні кошти й почали пекти печиво. І так все закрутилося, — пригадує волонтерка Людмила Плавуцька. — Потім ми зрозуміли, що печива недостатньо.

Городоччанки переорієнтувалися та почали консервувати різні каші з м’ясом і рибою у жерстяні банки.

— Перевагою консервації у жерстяних банках є практичність. Металеві банки міцні, їх можна носити в рюкзаку, не переживаючи, що вони розіб’ються. Якщо ж немає іншої можливості передати їжу хлопцям на позиції, то їх можна кидати з дрона, — зазначають жінки.

Асортимент

У 2022 році господині закривали все ручними консервними ключами, але за три роки волонтерки автоматизували процес. За підтримки небайдужих мешканців Городоцької громади було придбано дві електричні закатувальні машини, велику м’ясорубку та сушарку для фруктів. Жінки й далі закривають каші в банках, але асортимент наборів, які відправляють на фронт, значно розширився.

Перераховуючи це, волонтерки сміються: «Усьому, що нам дають, ми знаходимо застосування… Нам би навіть слона дали, ми б і його переробили».

Мотиваційне ядро

Волонтерки розповідають, що спочатку їхня допомога була спрямована на підтримку земляків, які стали на захист країни.

— Ми відправляли посилки тільки хлопцям із сіл Чорниводи, Мудриголови, Папірня, тобто мешканцям нашого старостинського округу, їхнім родичам, племінникам, внукам, — пригадує Людмила Плавуцька. — Але з часом люди про нас почули й звернення про допомогу вже надходили від воїнів з різних куточків України. І нікому ми не відмовили.

За три роки зросла не лише кількість тих, хто звертався по допомогу, а й тих, хто сам долучився до благодійності. Серед них – водії місцевого автотранспортного підприємства, колектив Чорнивідського ліцею та Чорнивідський мисливський колектив, який щомісяця надає грошову допомогу та 100–150 кілограмів м’яса для консервів.

До господинь із села Чорниводи долучилися й інші городоччани. Працівниці Городоцького Центру ПМСД, наприклад, підтримали волонтерок, узявши на себе випікання печива.

— У нашій команді є 15–20 дівчат, які працюють на кухні з перших днів. Також нам допомагають мешканці інших сіл. Наприклад, ми купуємо матеріали, а жінки з Пільного Олексинця плетуть сітки. Долучаються також Жищинці, Лісогірка й інші навколишні села, — розповідає Людмила Плавуцька.

Вагомою є підтримка волонтерок з Хмельниччини Білоцерківським консервним заводом, який вже надав понад 16000 банок. Також господиням допомагають українці з-за кордону, забезпечуючи тару для сала, основи для маскувальних сіток, стрейч-плівку та багато іншого.

Соцмережі

Розширити коло тих, хто підтримує «Чорнивідських господинь» допомогло висвітлення діяльності волонтерок у соціальних мережах. Під час роботи на шкільній кухні вони почали знімати відео та вести прямі ефіри у Тік-Ток. Це дозволило залучити до підтримки захисників багато українців з різних областей.

Там активістки висвітлюють свою роботу та публікують відгуки бійців. Відтак всі, хто долучається до допомоги, знають, на що саме та для кого використані кошти, продукти та інші передані для військових речі. І чим більше благодійників має об'єднання, тим більше вони надають допомоги, підкреслюючи, що саме звітність є підґрунтям для довіри до «Чорнивідських господинь».

— Якщо порівняти цифри, то у 2022 році ми зробили 5000 жерстяних баночок допомоги, зараз за рік робимо 14000. Печива за перший рік волонтерства ми виготовили 3,5 тонни, цього року — 21 тонну. Погодьтеся, різниця — чимала, — зазначає Людмила Плавуцька.

Свята святих

Волонтерки наголошують, що не опускати руки й не падати духом їм допомагають відгуки та подяки захисників, які надходять з фронту, а також мудре наставництво лідерки групи Жанни Кльоц.

Та найпотужнішими мотиваторами для городоччанок є «привіти» від воїнів. У приміщенні, в якому дівчата пакують посилки, всі стіни прикрашені прапорами, шевронами та різними передачами військових з передової.

— Це найдорожчі подарунки. А ще ми зберігаємо фото, які колись зможемо опублікувати, не приховуючи в цілях безпеки облич наших захисників, — розповідає Юлія Мельничук. — На багатьох прапорах є підписи воїнів, яких вже немає серед нас. І від того вони ще цінніші для нас.

Городоччанки переконанні, що пришвидшити перемогу можна лише гуртуючись і допомагаючи військовим.

— Неважливо кому донатити, головне — допомагати. Неважливо, чи це будуть «Чорнивідські господині», чи інші волонтери. Головне — допомагати й робити хоч щось, — говорить Людмила Плавуцька. — Немає маленьких донатів. Навіть 200 гривень реально допомагають. Довіра та небайдужість наших людей — це те, на чому ми й тримаємось.

Підтримати ініціативну групу волонтерок з села Чорниводи можна, зв'язавшись з ними на сторінці у Тік-Ток або Фейсбук.

Читайте також: Що впливає на довіру до волонтерів? Аналізуємо відповіді городоччан

Читайте також: «Мелодії Різдва»: студія «Amadina» і духовий оркестр організували у Городку благодійний концерт