Співпраця в рамках проєкту «Пліч-о-пліч»
Городоцька громада стала учасником Всеукраїнського проєкту «Пліч-о-пліч»: громада до громади», ініційованого Міністерством розвитку громад та територій. У рамках проєкту делегація з Городоччини, у складі секретаря Городоцької міської ради Олени Гріх та заступника міського голови Дмитра Варшавського, відвідала Новомиколаївську селищну громаду в Запорізькій області.
Про результати цієї робочої поїздки ми поспілкувалися з Оленою Гріх та Дмитром Варшавським.
Олена Гріх та Дмитро Варшавський.Фото: Олена Гріх
— Олено Іванівно, розкажіть, будь ласка, про поїздку делегації з нашої Городоцької громади до Новомиколаївської громади на Запоріжжі. Які ваші перші враження?
Олена Гріх: Новомиколаївська громада дещо менша за нашу, там проживає орієнтовно 10 тисяч мешканців. Але нас надзвичайно вразила щира любов мешканців та керівництва до своєї громади, до свого міста і до України загалом. Вони дуже патріотично налаштовані. Окрім того, під час спілкування ми усвідомили, що маємо багато схожих проблем: звернення громадян з одних і тих самих питань, аналогічні проблеми в освіті та культурі, а також у сфері соціального захисту. Новомиколаївська територіальна громада, бувши прифронтовою, прийняла значну кількість внутрішньо переміщених осіб, які проживають там і досі. Крім того, у громаді перебуває багато військовослужбовців, які також потребують підтримки. Тому ми будемо активно спілкуватися, обмінюватися досвідом та допомагати одне одному.
— Дмитре Миколайовичу, поділитеся теж із нами враженнями?
Дмитро Варшавський: Зазначу, що громада в загальному схожа на нашу. Це аграрна громада, основним джерелом доходу якої є податок на доходи фізичних осіб та податки від оренди землі. Коротко скажу і про проблеми. Як і в нас, так і в них, існують проблеми у сфері житлово-комунального господарства. Звісно, першочерговим питанням для них, як для прифронтової громади, є лінія оборони та ситуація на фронті.
Та надважливим є ще й питання водопостачання. Вода в громаді переважно привізна. Зараз там активно працюють над бурінням артезіанських свердловин, намагаються максимально спростити доставку води мешканцям. До цього часу у них були лише неглибокі колодязі, які тепер висихають. Хочу наголосити, що вартість води в цій громаді досить висока, я б сказав, непідйомна — від 600 до 800 гривень за один кубічний метр, тоді як у нашій громаді — 20 гривень 45 копійок.
Фото: Олена Гріх
— Які об'єкти ви відвідали під час поїздки і що справило на вас найбільше враження?
Олена Гріх: Ми відвідали заклади культури, соціального захисту та освіти. Але найбільше мене вразила Алея слави, розташована навпроти селищної ради. Уявіть собі, невелика громада вже поховала понад 40 своїх синів, і ще велика кількість військовослужбовців вважаються зниклими безвісти. Коли ми були там, йшов сильний дощ, але біля фотографій загиблих стояли люди без парасольок, просто прийшли до своїх рідних і стояли. Це були неймовірно сильні емоції — біль, розпач, сльози. Мимоволі порівнюєш із нашою ситуацією і розумієш, що Україна єдина, українці єдині, і біль, і радість у нас спільні.
Алея Слави, яка розташована навпроти Новомиколаївської селищної ради.Фото: Олена Гріх
— Щодо освітніх закладів, яка ситуація з навчальним процесом у Новомиколаївській громаді? Чи забезпечені школи укриттями?
Олена Гріх: На жаль, ні. Там функціонує єдиний заклад освіти, і наразі діти навчаються дистанційно.
— Яким чином Новомиколаївська громада допомагає внутрішньо переміщеним особам? Ви згадували, що їх там багато.
Олена Гріх: Так, їх дійсно багато. Ми проаналізували їхній досвід, і вони активно співпрацюють з різними благодійними фондами, які надають гуманітарну допомогу. Звичайно, вони також використовують кошти з місцевого бюджету та власні ресурси для розв'язання нагальних питань.
— Чи потребує громада допомоги у відновленні пошкодженої інфраструктури?
Олена Гріх: На щастя, поки ні. Та, якщо виникне потреба, ми готові винести на сесію питання про виділення коштів для першочергових потреб Новомиколаївської громади.
— До слова, чому саме ця громада стала нашим партнером у проєкті?
Олена Гріх: Це був вибір Міністерства розвитку громад та територій. Відповідний лист надійшов на Хмельницьку обласну військову адміністрацію, яка й рекомендувала нам цей візит. Адже особисте спілкування значно ефективніше за телефонні розмови. Після знайомства з колегами я дуже вдячна Міністерству за те, що саме Новомиколаївська громада стала для нас такою важливою громадою-форпостом. Ми отримали чудових партнерів.
— Тож який основний результат вашої поїздки?
Олена Гріх: Головним результатом стало підписання Меморандуму про співпрацю. Ми плануємо взаємодіяти у сферах освіти, культури, соціального захисту, житлово-комунального господарства та молодіжної політики. Я вірю в нашу плідну співпрацю і тепер, вважаю, що насамперед нам потрібно провести спільну онлайн-зустріч, під час якої ми обговоримо питання, які потребують першочергового вирішення. Та найголовніше — це побудова справжніх партнерських стосунків. Це включає обмін порадами, обговорення схожих ситуацій та пошук спільних шляхів виходу з них.
— Чи співпрацювала Городоцька громада з іншими громадами до підписання цього меморандуму?
Олена Гріх: Власне, меморандум укладено лише з Новомиколаївською громадою Запорізької області, але від початку повномасштабного вторгнення ми допомагали не одній громаді. Ви пам'ятаєте, була Чугуївська громада на Харківщині. Ми також підтримували Високопільську територіальну громаду на Херсонщині, виділяли кошти, але меморандумів не укладали. У нас була усна домовленість, зокрема з головою Чугуївської громади Галиною Мінаєвою, але до офіційного оформлення співпраці не дійшло. А тепер, завдяки Міністерству розвитку громад і територій, ми маємо офіційного партнера — Новомиколаївську селищну раду.
Фото: Олена Гріх
— І насамкінець, на вашу думку, проєкт «Пліч-о-пліч» матиме продовження після нашої перемоги?
Олена Гріх: Я вважаю, що обов'язково матиме, і масштаби співпраці значно розширяться. Після війни наша взаємодія не обмежуватиметься лише допомогою у складних ситуаціях, а включатиме й позитивні аспекти, такі як спільні свята, фестивалі та різноманітні заходи. Звичайно, ми будемо запрошувати наших друзів із Запорізької області до себе і сподіваємося на їхні запрошення. Я вірю, що цей проєкт не буде формальним, і ми станемо справжніми партнерами, ділитимемося досвідом, підтримуватимемо одне одного та допомагатимемо.
Я б хотіла додати, що «пліч-о-пліч» — це добре, але «віч-на-віч» — це значно краще. Адже справжнє знайомство та глибоке розуміння проблем можливі лише при особистій зустрічі. Жоден монітор не передасть тих емоцій, які ми відчували, перебуваючи на території Новомиколаївської громади. Тому ми щиро вдячні Міністерству за те, що саме ця громада стала нашим партнером.
— Дякуємо за змістовну розмову.
