Вшанування пам'яті
27 травня городоччани вшанували пам’ять військовослужбовця Андрія Жука. У день його загибелі в центрі міста на LED-екрані транслювали відеоспомин про життя Героя.
Фото: Городок.City
Похмурий ранок 27 травня. О дев’ятій годині місто завмерло. Перехожі зупиняються, аби у хвилині мовчання вшанувати світлу пам’ять полеглих Героїв, чиї життя обірвала війна.
Далі лунає гімн України, після якого на великому екрані з’являється портрет 32-річного захисника, який трагічно загинув ще у 2016 році. Під проникливу мелодію Оксана Походонько зачитує історію життя Героя.
— Сьогодні ми вшановуємо пам'ять загиблого військовослужбовця Андрія Сергійовича Жука. Неможливо без сліз слухати та дивитися відеоспомин про Героя, який віддав своє життя за незалежність України, — зазначила Надія Бутельська, директорка Городоцької публічної бібліотеки. — Ми приносимо щирі співчуття рідним загиблого і сподіваємося на якнайшвидшу перемогу.
Життєвий шлях воїна
Андрій Сергійович Жук народився третього травня 1984 року у Запоріжжі. Згодом переїхав у село Кам’янка Сатанівської громади, де й пройшло його дитинство. Батьки Андрія розійшлися, коли йому було три роки, тож його та сестру мама виховувала самостійно. З 1990 по 1999 рік навчався у Кам'янській школі, далі продовжив навчання у Сатанівській. У 2005 році закінчив Національну академію Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького.
Андрій Жук Фото: memorybook.org
По завершенню академії його направили на Закарпаття, де до 2010 року Андрій Жук служив начальником прикордонної застави Західного регіонального управління ДПСУ. У 2013—2014 роках Андрій був командиром взводу охорони роти Регіонального центру радіоелектронної розвідки «Південь» Сухопутних військ ЗСУ. Після трагічних травневих подій у 2014 році пішов добровольцем на фронт.
Андрій Сергійович Жук ніс службу у 72-й окремій бригаді на посадах командира взводу, командира роти, начальника штабу батальйону, командира батальйону. Брав участь у боях під Старобешевим, Петрівським, Старогнатівкою, в секторі «М» у Волноваському районі. Був представлений командуванням бригади до нагородження орденом Богдана Хмельницького. Мав бажання й надалі служити в армії та навчатись, планував вступити у Національний університет оборони України імені Івана Черняховського.
Андрій Жук третій зліва. Фото: memorybook.org
27 травня 2016 року комбат Андрій Жук, оберігаючи менш досвідчених бійців, сам пішов уперед для розвідки місця просування ворожої диверсійно-розвідувальної групи. Він дістав шість кульових поранень, одне з яких виявилось смертельним. Помер військовий під час евакуації до шпиталю.
29 травня з Андрієм Жуком попрощалися у Києві на вулиці Інститутський. Поховали полеглого воїна у Хмельницькому на Алеї Героїв. З рідних у нього залишилися мати й сестра.
За виявлені мужність і героїзм капітану Андрію Жуку, який загинув на сході України, присвоєно чергове військове звання майора посмертно. Також його нагороджено званням Герой України посмертно та орденом Богдана Хмельницького першого ступеня посмертно.
