До Дня Національної поліції
Вони — обличчя української поліції. Щодня працюють з людьми, стоять на сторожі прав людини, запобігають правопорушенням серед дітей, допомагають громадам і тримають тил у найважчі часи. До Дня Національної поліції України ми поговорили з трьома жінками, які щодня формують нову культуру служби — чесної, відкритої та людяної.
На захисті прав людини
Вікторія Федорова — капітанка поліції, яка обрала свій професійний шлях ще у школі. Після закінчення 11 класу вона вступила до Національної академії внутрішніх справ. У системі правоохоронних органів жінка уже 13 років.
— Родом я з Чемеровеччини. Там розпочинала свій професійний шлях. Коли відділ розформували, мене направили до Городка, — розповідає Вікторія.
З минулого року вона працює інспекторкою сектору дотримання прав людини — у новоствореному підрозділі, який контролює дотримання прав не лише затриманих, а й самих поліцейських.
Вікторія ФедороваФото: Городок.City
— У нашому відділку встановлено сучасну систему відеонагляду — це 24 камери, які фіксують і відео, і звук. Це не лише вимога, а й гарантія довіри до поліції, — пояснює поліцейська. — А ще це захист як для затриманих, так і для самих правоохоронців.
Вікторія Федорова зазначає, що прагне змінити сприйняття поліції: щоб її бачили не лише як каральний орган, а як тих, хто підтримує людей і робить добро.
Найближча до мешканців громади
Вікторія Левандовська — дільнична офіцерка поліції. Уже чотири роки жінка працює на дільниці, яка охоплює частину Городка. Каже, що добре знає своїх людей — і люди добре знають її.
Вікторія ЛевандовськаФото: Городок.City
— Люди приходять і кажуть: «Мені потрібна Вікторія». Це велика відповідальність і водночас гордість, — ділиться дільнична офіцерка.
Вікторія приймає громадян, розглядає звернення, реагує на конфліктні ситуації, займається профілактикою шахрайства та домашнього насильства. Каже, що робота непроста, але цікава й важлива.
— Найскладніше — знайти підхід до кожного. Люди бувають різні: злі, знервовані, розгублені. Треба вміти зберігати спокій і бути уважною, — додає поліцейська.
Поліція для дітей
Катерина Савчук — капітанка поліції, старша інспекторка з ювенальної превенції. У поліції вона працює з 2014 року й від самого початку займається запобіганням правопорушенням серед дітей.
Катерина СавчукФото: Городок.City
— Ми проводимо багато бесід, лекцій, профілактичних заходів у школах, спілкуємося з педагогами, батьками, працівниками служб у справах дітей. Наша мета — не карати, а запобігати, — пояснює Катерина.
За її словами, особливо багато роботи у неї влітку, коли діти мають більше вільного часу і, відповідно, більше ризиків.
— Канікули — це час, коли важливо нагадувати про безпеку. Інтернет, незнайомці, водойми без нагляду — про все це ми розповідаємо дітям. Вручаємо інформаційні листівки, слідкуємо, щоб діти не залишалися без догляду, — додає офіцерка.
Поліція також організовує для дітей творчі конкурси. Один із них — «Малюю шеврон» — зібрав багато дитячих малюнків.
— Діти малювали, як вони бачать нашу роботу. Найбільше запам’яталося, що на багатьох шевронах вони зображали серце. Це дуже зворушливо. Ми радіємо їхнім перемогам у конкурсі на обласному рівні, — ділиться Катерина. — Але найцінніше — це усмішка дитини. Або коли підліток, з яким ти колись працювала, підходить і каже: «Дякую, я все зрозумів. Я змінився». Це означає, що ми працюємо недарма.
Поліціянти й поліціянтки різні — за посадами, напрямками роботи та досвідом. Але всіх їх об’єднує спільна мета: бути корисними людям, служити не зі страху, а з переконання. І, попри всі труднощі, залишатися людьми у формі.
