Співпраця задля розвитку
У Городку та Сатанові спорт став більше, ніж просто грою. Завдяки зусиллям тренерів Валентина Суміна, Сергія Іжицького та Руслана Проня баскетбол перетворився на інструмент об’єднання, взаємопідтримки й розвитку громад. Спільні тренування, турніри й участь у благодійних ініціативах стають джерелом нових знайомств і прикладом єдності.
Перший турнір зі стрітболу
«М’яч вислизав з рук, але зупинятись — не варіант», — думав Анатолій, витираючи воду з обличчя рукавом мокрої футболки. Сьогодні він мешкає у Хмельницькому й приїхав до Городка спеціально для участі в турнірі. І тепер стоїть на мокрому бетоні, тримаючи м’яч, наче це єдине сухе, що залишилося на цьому світі.
Гра у стрітбол того дня була не просто грою — вона перетворилась на двобій із природою. Та несподіваний дощ не злякав учасників, а навпаки додав адреналіну. Кожен пас супроводжувався шльопанням мокрих кросівок, кожен кидок — розчерком води у повітрі. І хоч на майданчику вода збиралася в калюжі, але жоден з гравців не зійшов з дистанції. Глядачі аплодували кожному точному кидку так, наче він був останнім у фіналі. А спортсмени грали, бо чітко усвідомлювали — це не просто гра для гри, це гра для ЗСУ.
— Це вперше у нашому містечку ми організували відкритий турнір зі стрітболу «Basket 3 on 3», — розповідає один із організаторів турніру, тренер Валентин Сумін. — І нам дуже приємно, що долучилися до події не лише місцеві команди, а й гравці з Хмельницького та Сатанова. Наша мета — зібрати кошти на БПЛА «Вампір».
Дружній матч у Сатанові
Це було 22 червня. Тоді спортсмени-любителі під час турніру з вуличного баскетболу зібрали 4 800 гривень. А вже 4 липня баскетбольна спільнота знову зібралася — цього разу на майданчику у ліцеї сусідньої Сатанівської громади. Товариський турнір був без підсумкових місць, але з пам’ятними подарунками для кожного учасника.
— Ми хочемо, щоб спорт був не тільки про результат, а й про цінності, — підкреслює Валентин Сумін. — Підтримка ЗСУ, допомога тим, хто потребує — це наша спільна справа. Саме так формується справжня громада.
— Найголовніше — спільні емоції, знайомства, бажання розвиватися. Ми бачимо, що наші діти можуть і хочуть зростати в баскетболі. У нас є потенціал і гарне спортивне майбутнє, — доповнює тренер Сатанівської громади Сергій Іжицький.
Спорт із серцем
Благодійність стала невіддільною частиною спортивної діяльності цих двох тренерів та їхніх команд. Юні баскетболісти та баскетболістки з Городка та Сатанова регулярно відвідують одне одного на турнірах, а також зустрічаються на спільних тренуваннях і змаганнях. А все розпочалося із пошуку однодумців. Валентин Сумін — учитель математики в Городоцькому ліцеї №2. Щоразу дивлячись на те, скільки часу діти проводять у гаджетах, він вирішив навчити їх баскетболу. Це мотивувало його стати тренером при Городоцькому будинку дитячої творчості.
Валентин СумінФото: Городок.City
— Мрію про те, щоб баскетбол став більш популярним. Щоб у нас утворювалися гуртки та секції, в яких діти б могли тренуватися і щоб наша баскетбольна спільнота зростала, — говорить Валентин Сумін.
У Сатанові Валентин Сумів знайшов однодумців — тренера жіночої команди з баскетболу Сергія Іжицького та тренера чоловічої команди Руслана Проня. У співпраці вони почали організовувати товариські ігри та спільні турніри.
Сергій ІжицькийФото: Городок.City
— Ми часто їздимо один до одного, аби наші вихованці пограли в баскетбол між собою, — додає Сергій Іжицький, тренер команди «Sataniv Queen’s» з Сатанова. — Це справді круто! Передусім — це досвід дружби з іншими гравцями. Для мене це найголовніше. Перемога чи поразка на таких турнірах не головне. Найцінніше — це налагодження дружніх стосунків між командами.
Крім цього наставники зазначають, що важливою перевагою такого формату є підвищення мотивації дітей до тренувань.
Підтримка ініціативи
Ініціативу тренерів підтримують і в місцевих спортивних установах, зокрема важливість розвитку баскетболу у громаді відзначає Юрій Смик, директор міського центру фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх».
Юрій Смик, директор міського центру фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх».Фото: Городок.City
— У нас у Городку вже діють секції з важкої та легкої атлетики, боротьби, боксу, волейболу, футболу, є навіть авіамодельний гурток, — розповідає він. — Якщо вдасться реалізувати проєкт із реконструкції стадіону зі штучним покриттям біля першого ліцею, будемо розвивати й великий теніс. А ось баскетбол — це ніша, яка почала заповнюватися лише останнім часом. І це завдяки активній роботі тренерів з Городка та Сатанова.
І мені дуже імпонує, що йдеться не лише про класичний, а й про стрітбол — це доступний і динамічний вид спорту, в який можна грати на звичайному майданчику, навіть маючи лише одне кільце. Такий формат є хорошою альтернативою вуличному дозвіллю, що нерідко може мати сумнівний вплив. І що важливо — у цих ініціативах є ще й благодійний компонент. Наш центр теж регулярно проводить заходи на підтримку ЗСУ, тому ми щиро готові долучатися до таких починань, — додає Юрій Смик.
Саме завдяки таким об’єднанням — тренерів, спортсменів, установ і небайдужих мешканців — баскетбол у громаді перетворюється з гри на інструмент змін. Наразі на Хмельниччині до найсильніших юнацьких баскетбольних команд належать колективи з Хмельницького, Кам’янця-Подільського та Сатанова. Але цілком можливо, що незабаром до цього списку приєднається й Городок — місто, де завдяки ентузіазму тренерів і підтримці громади баскетбол стрімко набирає обертів.
Публікація зроблена в рамках проєкту «Посилення стійкості медіа в Україні», який впроваджується Фундацією «Ірондель» (Швейцарія) та IRMI, Інститутом регіональної преси та інформації (Україна). Фінансується Фондом «Швейцарська солідарність» (Swiss Solidarity)».
