Прощання з воїном
13 жовтня до Городка «на щиті» повернувся Андрій Кісвай — городоччанин, який загинув 5 жовтня під час захисту Батьківщини на Харківському напрямку.
Пам'ятне фото полеглого воїнаФото: Городок.City
Повернувся «на щиті»
Небо затягнуте хмарами, і лише зрідка крізь сіре покривало пробиваються промені сонця. З дерев тихо опадає жовте листя. На центральних вулицях Городка — людно й тихо водночас. Місцеві мешканці вийшли, щоб віддати шану Герою.
Траурний кортеж повільно рухається вулицями Шевченка, Грушевського та Київською до храму святої Людмили, княгині Чеської. У повітрі — скорбота та вдячність.
У храмі, біля відкритої домовини з тілом Андрія Кісвая, сидить зажурена сестра захисника, спираючись на ходунки. Сусіди кажуть, що вони були дуже близькі.
— Андрій не мав власної родини, тому всю любов і турботу віддавав сестрі та її сину. Востаннє я розмовляла з ним за тиждень до цієї трагедії. Він зателефонував, бо сестра не брала слухавку, і він хвилювався, що сестра не бере слухавку. Під час розмови сказав, що в нього все добре, — пригадує сусідка захисника Полінарія Леньга.
Після богослужіння похоронна процесія рушає до кладовища. Обабіч доріг — люди навколішках: учні та учениці ліцеїв із педагогами, медики, підприємці, фармацевти... Суму додає військовий оркестр.
— Дядько Андрій був гарною людиною. Він сам із Городка, тут прожив усе життя. Навчався у четвертому ліцеї, любив читати, — крізь сльози каже племінник воїна Олег Кісвай.
— Я сусідка полеглого воїна. Добре знала його батьків — привітні були люди, і таким же був Андрій. Часто приходив до нас, товаришував із моїми синами. Дуже прикро, що так сталося. Шкода всіх наших захисників, які повертаються «на щиті», — говорить Антоніна Дмитренко.
Поховали Андрія Кісвая на Алеї Слави у Городку. Йому назавжди залишилося 53 роки.
