Вшанування пам’яті

Вранці 25 грудня на площі Героїв Майдану в Городку вшанували пам’ять полеглого захисника, життя якого обірвалося два роки тому. Анатолій Ліра загинув на Різдво у 2023 році під час виконання бойового завдання на Донеччині.

Традиційно після загальнонаціональної хвилини мовчання прозвучала історія воїна, який дивився на присутніх зі стяга.

– Вкотре наголошую, що це не захід для працівників міської ради. І це не захід для рідних загиблих, адже для них цей біль є щоденною реальністю, з якою вони вчаться жити щохвилини. Такі заходи проводяться для того, аби достукатися до кожного пересічного городоччанина. Ми хочемо, аби всі пам'ятали про подвиг наших Героїв, знали їх в обличчя, пам’ятали їхні імена та поважали їхні родини, – зазначає секретар Городоцької міської ради Олена Гріх. — Тому я вкотре звертаюся до мешканців громади: не будьте байдужими, зупиніться на цих 10 хвилин. Послухайте, віддайте шану воїнам, які віддали за нас життя.

За її словами, практика відеоспоминів у громаді триватиме й надалі, зокрема й у 2026 році.

Городоччани вшановують пам'ять загиблих Героїв.Городоччани вшановують пам'ять загиблих Героїв.Фото: Городок.CityАвтор: Наталія Попович

Історія Анатолія Ліри

Анатолій Володимирович Ліра народився 1 січня 1974 року в селі Мудриголови, де минули його дитячі роки. Навчався у місцевій школі, був старанним і відповідальним учнем. Згодом здобув спеціальність тракториста в Лісоводах.

Певний час працював у будівельній сфері — займався ремонтами квартир і будинків. Після проходження строкової служби в армії працював на цукровому заводі.

У вільний від роботи час Анатолій Ліра малював, грав на гітарі та співав. Він дуже любив музику й мистецтво, через які висловлював свої почуття — біль чи радість.

Фото: Городок.City

Найбільше ж він любив свою сім’ю — дружину, яку кохав ще зі шкільних років, дітей — сина Мирослава та доньку Аліну, а також онучку Лізу. На жаль, онука Данила він уже не побачив.

У квітні 2023 року городоччанина мобілізували до лав Збройних сил України. Військовий вишкіл він проходив у Коломиї, після чого служив командиром бойової машини в одній із військових частин ЗСУ. Мав звання сержанта. Разом із побратимами захищав Україну на одному з найгарячіших напрямків фронту — під Бахмутом.

На Різдво, 25 грудня 2023 року, життя Анатолія Ліри обірвалося під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Берестове. Кілька днів він вважався зниклим безвісти.

— Коли ми дізналися про загибель Анатолія, то не могли в це повірити. Дуже важко усвідомити, що його більше немає серед нас. Він був дуже хорошою людиною — щирою, веселою, — розповідає Наталія Возна, яка навчалася із загиблим у школі та три роки сиділа з ним за однією партою. — У нашому класі було вісім дівчат і троє хлопців. Але Анатолія ми любили найбільше — за його доброту, оптимізм і щирість. Ми дружили до останнього. Це велика втрата для всіх нас…

Прощання з воїномПрощання з воїномФото: Городок.City

Прощалися із захисником 5 січня у Городку. Поховали його на Алеї Слави під звуки військового салюту. У воїна залишилися мати, дружина, син, донька, онучка та онук.

Анатолія Ліру посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня, а також йому присвоєно звання «Почесний громадянин Городоцької міської територіальної громади» (посмертно).

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися