Вшанування пам’яті захисника
26 грудня 2025 року на площі Героїв Майдану в Городку вшанували пам’ять захисника Максима Коваля, який загинув під час бойових дій на Донеччині.
Після загальнонаціональної хвилини мовчання присутнім розповіли історію воїна — ще одного життя, обірваного війною.
— Я випадково проходила повз. Чую ім’я — Коваль Максим. І я зупинилася, звісно. Як не послухати про дитину? Це ж мій сусід. На жаль, на похороні в нього я не була, бо того ж дня, три роки тому, 31 грудня у Києві ховали мого похресника і племінника. Дуже важливо в громаді згадувати в такі дні наших полеглих Героїв. Кажуть, Герої не вмирають. Та вони вмирають… І їх забувати не можна. Бо бачимо, що найкращих людей забирає ця війна, — зауважує сусідка воїна Олена Руда.
Історія Максима Коваля
Максим Георгійович Коваль народився п'ятого березня 1988 року в Городку. Навчався у тодішній Городоцькій школі №2. Згодом разом із родиною переїхав до Хмельницького, де здобув фах радіомеханіка з обслуговування та ремонту радіотехніки.
Максим КовальФото: facebook
Після проходження строкової служби в армії працював слюсарем з експлуатації та ремонту газопроводів. Попри зайнятість, часто приїжджав до рідних у село Підлісний Олексинець. У 2015 році Максим створив власну родину. Разом із дружиною виховував доньку Уляну та сина Ярослава, яких безмежно любив.
У грудні 2021 року Максим Коваль підписав контракт і долучився до лав Збройних сил України. Служив на найгарячіших напрямках фронту. Побратими згадують його як сильного духом, вмотивованого та надійного воїна, який відповідально ставився до служби та завжди залишався вірним присязі.
26 грудня 2022 року внаслідок артилерійського обстрілу під час штурмових дій поблизу населеного пункту Курдюмівка Бахмутського району Донецької області життя Максима Коваля обірвалося. Йому назавжди залишилося 34 роки.
— Мій брат — це найрідніше і найдорожче, що в мене було. Мами не стало, коли мені було 20, а йому — 14. Відтоді ми завжди були разом. Він називав мене другою мамою. І коли його не стало — не стало і частини мене, — ділиться болем сестра захисника Катерина.
Прощання з воїномФото: Городок.City
Прощалися з Героєм 31 грудня 2022 року. Поховали воїна на кладовищі в селі Підлісний Олексинець. Його могила стала місцем пам’яті про мужність, незламність і любов до рідної землі. Ім’я Максима Коваля увіковічене на Стелі пам’яті «Це моє небо — це моя земля» та на меморіалі, встановленому в ліцеї, де колись навчався захисник.
