Спомин у Городку
16 лютого у центрі Городка знову було людно і тихо. На площі Героїв Майдану городоччани й городоччанки віддали шану воїну Володимиру Рикуну, серце якого зупинилося два роки тому.
Традиційно захід пам’яті розпочався з хвилини мовчання. Потім пролунав Державний гімн України та прозвучала історія захисника.
Історія Володимира Рикуна
Володимир Рикун народився 20 серпня 1969 року у Городку. За життя встиг попрацювати в Хмельницькому — був водієм автобуса. Згодом повернувся на Городоччину, працював охоронцем в аграрній компанії. Понад десять років тому разом із дружиною Галиною та названим сином оселився у Лісогірці.
У 2022 році Володимир доєднався до лав ЗСУ. Понад півтора року городоччанин служив водієм автомобільного відділення батальйону матеріального забезпечення в одній із військових частин ЗСУ. На початку 2024 року він із побратимами ніс службу поблизу села Лоска Новгород-Сіверського району на Чернігівщині, де тимчасово дислокувалася їхня військова частина.
15 лютого серце Володимира Рикуна раптово зупинилося. За інформацією Територіального центру комплектування та соціальної підтримки у Городку, у чоловіка стався серцевий напад.
20 лютого у селі Лісогірка городоччани й городоччанки прощалися з воїном. Володимира Рикуна поховали під звуки військового салюту на місцевому кладовищі.
Імʼя захисника увіковічнили на Стелі памʼяті у селі ЛісогіркаФото: Маріанна Шкаврон
У 2025 році ім’я захисника увіковічнили на Стелі пам’яті в Лісогірці. Також йому посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин Городоцької міської територіальної громади».
