Останній тиждень перед Великоднем наповнений особливими традиціями: купанням до сходу сонця, щоб випередити воронячих дітей, випіканням пасок у повній тиші, кукуцуванням на Гуцульщині. Чому паска, що тріскає, віщує біду і як правильно писати писанки? Разом із проєктом «Витоки» від Zagoriy Foundation розповідаємо про найважливіший тиждень року.
Страсний тиждень – час строгого посту
У сьомий, останній тиждень перед Великоднем, як і в перший, дотримуються дуже строгого посту. Цей час називають Страсним тижнем. Трапляються й інші назви – Білий, Страшний, Чистий, Живний. Саме тоді тривають останні приготування до Великодня.
- Понеділок – білили хату, мили вікна, мазали глиною підлогу. Батько й сини прибирали в господарських будівлях.
- Вівторок – зазвичай готували святковий одяг на Великодню службу.
- Середа – ретельно вимивали посуд, особливо той, у якому випікатимуть паски та варитимуть святкові страви.
- Чистий четвер – найважливіший день.
У цей день купалися, готували чорну сіль, випікали паску, робили крашанки й писанки. Четвер має найбільше вірувань і прикмет серед усього Страсного тижня.
Фото: Ілюстрація: Маргарита Якименко
Купання раніше від воронячих дітей
Етнограф О. Воропай зазначає, що, за повір’ям, цього дня до сходу сонця ворон носить із гнізда своїх дітей купати в річці. Вірили, що ті, хто скупається раніше від воронячих дітей, будуть упродовж року здоровими та щасливими. Хворі люди також купалися вдосвіта, щоб позбутися хвороби. До води могли кидати освячені напередодні гілочки верби.
Воду, у якій купалися хворі люди, виливали на перехресті. У фольклорі перехрестя – межовий простір, де збирається нечиста сила.
«У Чистий четвер купалися вдосвіта. Вкидали у воду свячену вербу. Воду виливали в глухий куток, щоб ніхто не ходив. А вербу палили» (Записано Олексієм Долею 2019 року в смт Котельва Полтавської області від Коваленка Степана Федоровича, 1959 р.н.).
У Чистий четвер зазвичай не вирушали в далеку дорогу. Якщо мандрівки не вдавалося оминути, намагалися хоча б обходити перехрестя, щоб хвороба не вчепилася.
Чорна сіль – Четвергова
Цього дня також готували четвергову сіль для освячення на Великдень. Господині брали грудку солі, загортали її в ганчірку та клали в піч. Коли тканина обгоряла, сіль збирали. Від тривалої дії високої температури вона ставала темного кольору, тому її ще називають чорною.
Випікання пасок – особливе дійство
Приготування великоднього хліба – особливе дійство, з яким пов’язана низка прикмет. Рецепт може передаватися в родині з покоління в покоління жіночою лінією.
Етап 1 – Підготування господині та простору
Господині встають рано, прибирають на кухні, де має бути ідеальна чистота. Щоб паска гарно вдалася, одягають чистий одяг, а всіх інших просять вийти – тісто добре сходить тоді, коли в кухні тепло, немає протягів і ніхто не метушиться.
До випікання пасок беруться з чистими думками. Передовсім господиня має помолитися та запалити свічку.
«Я завжди молюся «Отче наш» і «Богородице», коли печу хліб, а особливо паску. А як же. Вірю, шо Бог ми поможе. То є дуже відповідальна справа. Бо як паска не вийде, то чекай лиха до року» (Записано Я. Закальською 18 серпня 2018 року від Марії Г., уродженки м. Бібрка Львівської області).
Якщо паска тріскає, западає – це вважається поганою прикметою. Вірять, що впродовж року хтось із членів родини занедужає чи, не дай Боже, помре.
Пасківник. Фото: Фото зі спільного проєкту Zagoriy foundation та мрії Марії
Етап 2 – Вимішування і розкладання у форми
Раніше тісто вимішували в ночвах, інколи протягом години. Опісля його ставили в тепле місце, щоб підросло. Коли воно збільшувалося вдвічі або втричі, тісто рівномірно розподіляли у заздалегідь підготовлені форми.
Колись такі форми – пасківники – виготовляли гончарі з найкращої глини, а домовлятися з майстром потрібно було заздалегідь.
Фото: Фото зі спільного проєкту Zagoriy foundation та мрії Марії
Етап 3 – Прикрашання
Вершечок паски прикрашають залежно від регіону: виробами з тіста (пташками, шишками, колосками, косичками, хрестиками), геометрично-рослинними орнаментами або християнськими символами.
У деяких регіонах випечену паску змащують білою мастикою – білками, збитими з цукровою пудрою.
Етап 4 – Випікання
Перед тим як посадити паски в піч, господиня знову молиться, перехрещує хлібини та кладе поруч освячену вербу. За віруваннями, поки паска печеться, господиня не має права сідати, щоб паска не «сіла».
Якщо спечена паска вийшла високою, великою та рівною, рік для родини обіцяв бути добрим.
Для незаміжньої дівчини існувало повір’я: якщо вона хотіла вийти заміж упродовж року, мала скуштувати 12 пасок у 12 різних господинь.
Страсна свічка
У Страсний четвер у церкві правиться особлива служба – Страсті Христові. Цього дня освячують свічку. Її готували вручну – сукали, тобто виминали і формували з розм’якшеного бджолиного воску.
Після завершення служби додому намагалися повернутися із запаленою свічкою. Тоді господар на сволоці (головній балці, яка підтримує стелю) випалював свічкою хрестик. Його вважали оберегом для дому і його мешканців.
Кукуцування на Гуцульщині
До сьогодні у деяких селах Гуцульщини зберігся цікавий звичай – кукуцування.
«Діти відвідують родичів і сусідів у межах своїх кутків та отримують від дорослих писанку та кукуц (булочку) або писанку та зозульку (печену) за царство небесне, при цьому дякують та кажуть «простибі», тобто бажають прощення та відпущення гріхів померлим родичам тих, хто дає «за простибі».
Кукуци.Фото: Ілюстрація: Маргарита Якименко
Діти ходять поодинці або невеликими групами зранку і до початку церковної служби. Примовляють під вікнами:
- «Грійте діда! Грійте діда! Грійте діда! Дайте хліба! Аби вам овечки, аби вам ягнички, аби вам телички!»
- Кличуть доти, доки з хати не обізветься голос і не промовить: «Гріємо, гріємо, даємо!»
- Кукуцарі не заходять до хати, а стають під вікнами. Вони, як і колядники, є медіаторами між світом живих і померлих.
- Страсна п'ятниця – день найстрогішого посту
Це день найстрогішого посту. За віруваннями, саме цього дня Ісуса розіп’яли на хресті. До винесення з церкви Плащаниці нічого не їдять, а протягом дня не виконують жодних робіт.
Цього дня навіть дзвони в церкві мовчать. Під час винесення Плащаниці малі хлопці стукають у дерев’яне калатало, нагадуючи про розп’яття Христа.
- Страсна субота – останні приготування
День перед Великоднем присвячували останнім приготуванням до свята. Подекуди господині ще випікали паски. Дівчата пишуть писанки (у деяких регіонах – у Страсний четвер). Існує повір’я, що допоки ми пишемо писанки, до того часу існуватиме світ.
Види великодніх яєць:
- Писанка – сире яйце видувають і розписують за допомогою писачка, воску та фарб.
- Крашанка – яйце варять і зафарбовують в один колір. Найчастіше – у червоний – як символ Воскресіння Христа.
- Крапанка – яйце цяткують воском і занурюють у барвник.
- Дряпанка – яйце фарбують у темний колір і голкою видряпують орнамент.
Яйця у техніці декупаж, з тканини, бісеру, фетру, паперу, дерева, пофарбовані аквареллю називати писанками не варто. Це – великодні яйця.
Для фарбування використовували природні барвники: лушпиння цибулі, буряковий квас, відвар із зеленого листя, ягід.
Сучасне фарбування крашанок натуральними барвниками.Фото: Фото зі спільного проєкту Незаймана та QDRO
Страсний тиждень – час особливої концентрації духовної енергії, коли кожна дія має значення, а кожен обряд – свою мету. Через очищення, молитву та традиційні практики українці готувалися до найсвятішого дня року.
Матеріал підготовлено на основі досліджень Ярини Закальської для проєкту «Витоки» – соціальної ініціативи Zagoriy Foundation у рамках напрямку «Традиції та культура». Zagoriy Foundation – це бюро соціальних ініціатив, місією якого є уможливлення позитивних сценаріїв майбутнього України через розвиток та посилення спільнот.
