Цифрова трансформація Городка: чому без «цифри» громада може залишитися за бортом великих грошей

Як громада залучає інвестиції та фінансування

«Уявіть: людина хоче взяти земельну ділянку під будівництво гаража чи будинку, а їй треба ходити по кабінетах і з’ясовувати, де проходить вода, газ чи електромережі. А там сидить умовний Петро Петрович, який каже: «Без мене нічого не робіть, бо я ще в 80-х цей план малював». Це вже вчорашній день», — каже заступник Городоцького міського голови Артур Косінський.

Проте досі у такому форматі працює частина українських громад. І поки одні вчаться говорити з інвесторами мовою цифрових карт, інтерактивних баз даних і відкритих платформ, розуміючи, що доступ до інформації — це запобігання корупції, інші все ще живуть у логіці паперових схем, ручного управління й «людей-архівів», без яких нічого не рухається. І тут мова не про «модні технології», а про те чи буде Городоцька громада цікавою для інвестора, чи отримає фінансування на відновлення від європейських донорів і чи зможе ухвалювати рішення швидше.

Фото: Городок.СіtyАвтор: ШІ

DREAM: коли громаду оцінюють через екран

Ще кілька років тому громади, які шукали фінансування, могли діяти за старим сценарієм: підготувати звернення, провести десятки зустрічей, переконувати, пояснювати, чекати. Тепер правила інші. Сьогодні потенційний донор чи державний фонд найперше дивиться на цифровий слід громади. Саме для цього створена платформа DREAM. Вона діє як «єдине вікно», де громади реєструють проєкти відбудови (від шкіл до інфраструктури) для залучення фінансування та контролю за їх реалізацією. І якщо проєкту там немає — його фактично не існує.

Для мешканця громади DREAM може виглядати як чергова малозрозуміла державна платформа. Але фактично саме тут сьогодні вирішується, які школи отримають укриття, які лікарні — енергомодернізацію, а які громади залишаться чекати своєї черги.

Водночас, як додає Тетяна Задорожна, начальниця відділу економічного розвитку та інвестицій Городоцької міської ради, робота з платформою залишається складною.

— Щоб подати проєкт, громада має спершу підготувати техніко-економічне обґрунтування, тобто фактично зробити більшу частину підготовчої роботи ще до того, як отримає фінансування, — каже пані Тетяна. — Процес трудомісткий, вимагає фахової підготовки й займає багато часу.

Профіль Городоцької громади на платформі DREAMФото: Городок.СіtyАвтор: Скріншот

Офіційний профіль Городоцької громади у DREAM присутній з 2020 року. Наразі інвестиційний портфель налічує 15 проєктів із загальною заявленою вартістю понад 1,09 мільярда гривень, з яких щонайменше 4 уже мають підтверджене фінансування або перейшли до стадії реалізації. Решта перебувають на різних етапах підготовки чи очікування фінансових рішень. Серед наймасштабніших — реконструкція підвалу Городоцького ліцею №2 з облаштуванням протирадіаційного укриття. Цей проєкт безпекового напрямку фінансується через державні програми створення безпечного освітнього середовища.

Ще один стратегічний напрямок — енергетична незалежність. У DREAM зареєстрований проєкт нового будівництва сонячної електростанції для Городоцької міської лікарні.

Є й інфраструктурні проєкти, максимально близькі до щоденного життя мешканців громади. Наприклад, капітальний ремонт каналізаційної мережі по вулиці Заводська площа із погодженим бюджетом 3 мільйони 735 тисяч 900 гривень. Джерело фінансування — державна програма відновлення із місцевим співфінансуванням.

Відображає DREAM уже і найновіші ініціативи громади. Одна із них — придбання шкільного автобуса для Опорного закладу «Лісоводський ліцей» вартістю 4 мільйони гривень. Його внесли до системи наприкінці березня цього року.

— Після змін в освітній мережі частині дітей доведеться добиратися до опорного закладу з інших населених пунктів громади. Йдеться про 49 учнів, для яких потрібно забезпечити безпечний і регулярний доїзд до школи. Саме для цього громада подала проєкт на придбання шкільного автобуса. 60% вартості покриває державна субвенція, решту 40% — кошти бюджету розвитку громади, — пояснює Сергій Рибак, начальник відділу освіти громади.

Це показовий приклад того, як DREAM перестає бути виключно про «великі будівництва». І тут виникає найцікавіше питання: чи означає наявність 15 проєктів автоматичний прихід грошей? Звісно, ні, — кажуть у міській раді. Але відсутність у цій системі майже гарантовано означає протилежне.

Фактично це означає, що цифрова грамотність громади стає не просто перевагою, а пропуском до ресурсів. І тут виникає питання: чи не створює така модель новий розрив між громадами, які вже мають сильні команди й цифрових фахівців, і тими, хто лише вчиться працювати в новій системі?

До слова, станом на 2025 рік понад 1260 громад України приєдналися до платформи. У Городоцькій громаді уже розглядають можливість створення окремої штатної одиниці для роботи виключно із системою DREAM.

Своя цифрова вітрина для інвестора

Але DREAM — це лише частина історії. Інвестор, який дивиться на громаду, хоче бачити не тільки перелік проєктів. Йому потрібно розуміти простір. Де є вільні ділянки? Яке їхнє призначення? Які поруч комунікації? Як місто бачить свій розвиток? Саме тому Городок створив інвестиційний паспорт майбутнього. Йдеться про цифровий продукт, який громада отримала в межах проєкту «Зміни тут» за підтримки аналітичного центру We Build Ukraine — інтерактивну карту розвитку, створену на базі QGIS.

— Фактично це прототип нового цифрового генплану, — каже Вадим Мацьоха, начальник відділу містобудування та архітектури. — Так, офіційно Городок має чинний генеральний план, затверджений ще у 2017 році. Але він уже не відповідає реальності. Адже ми постійно виносимо певні рішення по земельних питаннях, змінюємо цільове призначення, коригуємо зони.

Цифрова карта дозволяє потенційному інвестору швидко оцінити ресурси громади.Фото: Городок.СіtyАвтор: Наталія Попович

Як додає посадовець, розробка нового документа коштувала б щонайменше 1,5-2 мільйони гривень. Але ще більша проблема — бюрократія цього процесу. Тому громада пішла іншим шляхом і створила цифрову візію міста.

— Кейс Городоцької громади є дуже показовим, адже тут вдалося здійснити важливий перехід від загальної стратегії розвитку до конкретних цифрових рішень, — коментує Ірина Литвин, керівниця проєктів та експертка з розвитку громад аналітичного центру We Build Ukraine. — Громада вже мала сильні ідеї, реалізовані проєкти та амбіцію до подальшого зростання. Ці напрацювання вдалося систематизувати й перетворити на практичні інструменти: QGIS-базу даних, карту візії розвитку та маркетинговий профіль громади у форматі динамічного візійного буклету.

Як підкреслює експертка, це жива система просторових даних, проєктів і пропозицій, яка може оновлюватися разом із розвитком громади. І найцінніше те, що після навчання команда громади отримала можливість самостійно оновлювати дані та працювати з картою надалі.

Цифровізація вже принесла гроші

Найпереконливіший аргумент на користь цифровізації — цифри. До прикладу, у Городку оцифрування земельного кадастру уже дало громаді реальні доходи.

— Коли ми почали працювати з цифровими картами, виявилося, що частина земель роками використовувалася фактично «в тіні», — каже начальник відділу агропромислового розвитку та земельних відносин Дмитро Демидюк. — Ми побачили, що деякі аграрії обробляють землю і нічого не платять громаді. Побачили невитребувані паї. Побачили нерозподілені земельні масиви. Побачили реальну кількість лісосмуг. І це все почало працювати на бюджет.

Лише один приклад: ставок у Бедриківцях, який після інвентаризації передали через аукціон в оренду. Річна плата — 200 тисяч гривень. Ці кошти можуть, до прикладу, спрямувати на підтримку ЗСУ.

Ще один ефект дала цифровізація містобудівного кадастру. Раніше податкова просто не бачила частину нерухомості, особливо в селах. Тепер бачить.

— А це означає додаткові податки до бюджету, — каже Наталія Хорошова, завідувачка Городоцького сектору обслуговування платників Хмельницької ДПІ.

Як розповідають у міській раді, на старті громада вклала в цифрові рішення близько 300-400 тисяч гривень.

— Ці кошти окупилися дуже швидко. І це, мабуть, головний аргумент для тих, хто досі вважає цифровізацію «дорогою забаганкою», — підкреслює Артур Косінський.

Комунальні мережі на папері

Але є тема, де Городок поки чесно визнає проблему. Це комунальна інфраструктура. Схеми водопостачання, водовідведення, газових і частини інших мереж досі не всюди оцифровані. І це не лише про незручність. Це про втрати часу, аварії й людський фактор.

— Бо коли стається прорив, люди мають у реальному часі бачити, де саме проблема, а не розривати половину дороги методом пошуку, — каже заступник міського голови. — І це не якась фантастика. Це не мегадорогі рішення. Просто цим треба зайнятися.

— І це дійсно потрібно робити, — каже місцевий житель Анатолій Пазюк. — От нашу вулицю комунальники розрили ще два місяці тому, шукаючи де саме стався прорив води. Я то розумію, що мережі дуже старі і радію, що пошкодження вдалося таки ліквідувати. Але наскільки б оцифрування мереж зменшило витрати як на саму ліквідацію прориву, так і потім на відновлення дорожнього покриття. От у нас на вулиці досі дорога не поремонтована.

Комунальники ремонтують водомережі у ГородкуФото: Городок.СіtyАвтор: Маріанна Шкаврон

Електронна демократія: пауза, а не кінець

Водночас цифровізація — це не лише про управління і бюджети. Це ще й про людей. До повномасштабної війни, у 2021 році, в Городоцькій громаді запрацював громадський бюджет. Того року на реалізацію громадських ініціатив було виділено майже мільйон гривень із міського бюджету. Особливо активно включалися села. Люди подавали проєкти для створення дитячих майданчиків, громадських просторів, зон відпочинку.

— Пригадую, як ми тоді активно працювали: розчищали територію, закопували колеса, розгортали щебінь та відсів, — розповідає Наталія Гольник, відповідальна за реалізацію проєкту у мікрорайоні «Мархлівка-Аеродром». — Наш спортивний майданчик був дуже гарний і ми планували його наступного року подавати ще один проєкт на його масштабування. Але почалася велика війна.

Дитячий майданчик у мікрорайоні «Мархлівка-Аеродром»Фото: Городок.СіtyАвтор: Віра Лапа

Сьогодні цей інструмент поставлений на паузу, а електронні петиції фактично не працюють.Та це не означає, кажуть у міській раді, що інтересу немає. Просто існують виклики.

— Зараз найбільший бар’єр — не гроші, а мислення людей. Тих самих, які вважають, що папір надійніший за сервер. Що краще тримати все «у себе в столі». Що якщо комп’ютер зламається — усе пропаде. І це, мабуть, справді найскладніше. Бо техніку можна купити, програму встановити, а фахівця знайти. А от змінити звичку працювати «як завжди» значно важче, — каже Артур Косінський.

Чи встигає Городок за цифровою Україною?

У 2025 році Міністерство цифрової трансформації вперше виміряло рівень цифрової зрілості громад і регіонів через платформу «Дія.Цифрова громада». Якщо на старті 2025 року середній індекс цифрової трансформації громад становив лише 16 балів зі 100, то за підсумками року цей показник зріс до 27 балів.

На рівні областей Хмельницька область отримала 44,86 балів. Для порівняння: Дніпропетровська та Львівська області завершили рік із 57 балами, Тернопільська — з 55. Водночас Городоцька громада, яка теж зареєстрована на платформі «Дія. Цифрова громада», має індекс 39,68.

— Якщо подивитися на конкретні маркери, Городок уже має кілька важливих речей, які для багатьох громад досі залишаються лише планами, — каже Сергій Зембіцький, цифровий лідер Городоцької громади. — Але сказати, що наша громада цифрова було б перебільшення. Поки у нас не впроваджуються цифрові технології для бізнесу, не оцифрована транспортна інфраструктура, сфера екології та довкілля. Але по багатьох структурних елементах індексу маємо біля 40%. І загалом по області наша громада посідає 13 місце із 60 тергромад.

МініінфографікаФото: Городок.СіtyАвтор: ШІ

Загалом сьогодні цифровізація для громади — це вже давно не про комп’ютери чи модні сервіси. Це про швидкість рішень, доступ до грошей, довіру інвестора і здатність конкурувати за ресурси в країні, яка відбудовується. І ці питання прописані в Програмі інформатизації Городоцької громади на 2026-2028 роки. Але водночас для звичайного мешканця це про дуже конкретні речі: швидше оформити документи, не чекати тижнями потрібних погоджень, не розкопувати вулицю навмання через прорив труби, бачити, куди йдуть бюджетні гроші. Бо поки одні громади все ще шукають потрібний папір у старих шафах, інші вже працюють у системах, де ухвалюються рішення про фінансування майбутнього. І питання для Городка вже не в тому, чи потрібна цифрова трансформація. Питання лише в тому, наскільки швидко громада зможе завершити цей перехід, поки можливості ще відкриті.

«Публікація підготовлена редакцією у межах проєкту «Підтримка місцевих медіа для прозорого висвітлення процесів реконструкції», який реалізує Інститут регіональної преси та інформації (ІРМІ) за підтримки програми Європейського Союзу спільно з Данією, Німеччиною, Францією та Литвою «EU4Reconstruction». Зміст публікації є виключною відповідальністю редакції і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу, ІРМІ та інших партнерів ініціативи»