У Городку відкрили «Серце надії» на підтримку родин зниклих безвісти військових

«Зниклі безвісти — не означає забуті»

23 травня у Городку під час щотижневої акції «Зниклі безвісти — не означає забуті» урочисто відкрили інсталяцію «Серце надії». З нагоди Дня Героїв України, який відзначають саме 23 травня, городоччани також подякували військовим, які сьогодні боронять державу, та вшанували пам’ять полеглих захисників.

Традиційна щосуботня зустріч родин, чиї близькі вважаються зниклими безвісти, розпочалася з хвилини мовчання та виконання державного гімну. До присутніх на центральній площі міста звернулася секретар Городоцької міської ради Олена Гріх.

— Так склалося історично, що ми роками й десятиліттями виборюємо своє право на самостійність і незалежність. Але ми вистоїмо, тому що ми — українці, — сказала Олена Гріх. — І сьогодні я низько вклоняюся всім військовослужбовцям Збройних сил України, які захищають наш спокій, небо над нами, евакуйовують побратимів, підвозять зброю і своїм життям доводять усьому світові, що Україна незламна і її не зламати нікому й ніколи.

Також посадовиця наголосила, що пам’ять про полеглих захисників житиме вічно, а підтримка їхніх сімей є спільним обов’язком громади.

Громада чекає

Окремо Олена Гріх звернулася до родин військових, які вважаються зниклими безвісти. Вона підкреслила, що акція «Зниклі безвісти — не означає забуті» вже 60-й тиждень поспіль об’єднує людей на центральній площі міста.

— Ми є. Ми чекаємо. Ми їх не забули і не забудемо. І обов’язково повернемо всіх додому, — наголосила секретар міської ради. — Ідея створення цієї інсталяції виникла під час спілкування з родинами військових. Це символ пам’яті та надії для тих, хто чекає своїх рідних. Це не просто інсталяція — це велике серце нашої громади.

До присутніх також звернувся представник Хмельницького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Володимир Марусій. Він наголосив, що сучасна історія України твориться великою ціною — життями українських захисників.

— Сьогодні історія України, на жаль, пишеться багряними кольорами. І дуже шкода, що саме цвіт нації — молодих людей — забирає ця війна, — сказав Володимир Марусій. — Родини військових — ті, які втратили рідних, ті, чиї близькі сьогодні на передовій, і ті, хто отримав сповіщення про зникнення безвісти, — щодня живуть у невідомості та потребують підтримки суспільства.

«Серце надії»

Під завісою синьо-чорних димових фаєрів, які запалили юні кадети Городоцького ліцею №4, з інсталяції зняли тканину. Під нею відкрилися прапорці з фотографіями військовослужбовців, які вважаються зниклими безвісти.

— До цього заходу ми готувалися ще із січня. Саме у День Героїв відкрили інсталяцію «Серце надії», де розміщені фотографії військовослужбовців, які перебувають у статусі зниклих безвісти. Це розламане серце — символ болю і водночас надії, — розповіла Олена Гріх.

За її словами, нині на інсталяції розміщено 72 фотографії. Водночас у громаді сподіваються, що колись самі військові повернуться додому й знімуть свої світлини.

Секретар міської ради також повідомила, що місце розташування інсталяції узгоджували з родинами зниклих безвісти, а на її встановлення з міського бюджету спрямували близько 80 тисяч гривень. Родинам, які ще не подали фотографії своїх близьких, запропонували звернутися до відділу культури, національностей, релігії та туризму, аби згодом доповнити інсталяцію.

Слова підтримки

Під час акції рідним зниклих безвісти запропонували пов’язати синьо-жовті стрічки на прапорці з фотографіями їхніх близьких. Серед них була й учасниця акції Оксана Гольник, родина якої вже понад рік чекає звістки про близьку людину.

Підтримати родини військових прийшли небайдужі мешканці Городка, сіл громади та сусіднього Сатанова.

— Нашу сім’ю, на щастя, оминула така біда, але ми прийшли підтримати родини захисників. Люди шукають своїх синів, братів, чоловіків. У такі моменти не можна залишатися осторонь, — зі сльозами на очах сказала Руслана Сокальська.

Також для учасників заходу підготували творчі номери працівники Городоцького будинку культури. Присутні переглянули танцювальну композицію у виконанні колективу «Колібрі» та музичний номер скрипальки Лесі Коморної.

Опісля поклали квіти до Стели пам’яті «Це моє небо. Це моя земля» з фотографіями загиблих захисників Городоччини.

На завершення ювілейної 60-ї акції присутні спільно помолилися за українських захисників, а отець Домінік освятив інсталяцію «Серце надії».

Читайте також: У Городку родини зниклих безвісти воїнів зустрілися з представницею Омбудсмана

Читайте також: «Наші хлопці непрозорі, вони є»: у Сатанові відкрили Стіну надії для родин зниклих безвісти