Християнське свято
Різдво Христове — чудове свято любові та надії, яке шанобливо відзначають у колі родини і дотримуються усіх традицій цього дня. Для християн Різдво – це найбільше свято в історії людства, адже сам Бог, Творець неба і землі, Всемогутній, втілився, став людиною, щоб спасти людей усього світу.
Цього дня варто пробачити усім, хто образив, та подякувати тим, хто підтримував увесь рік. Світле Різдво Христове овіяне таємницями та цікавими традиціями, які відрізняються залежно від регіону країни.
Городок.City підготував декілька цікавих фактів про світле свято.
Різдво
Кожна сім’я створює в оселі атмосферу затишку, достатку та злагоди. З часом старі традиції змінювалися, але головні з них і до сьогодні збереглися. Різдво на Русі почали святкувати в Х столітті.
Коляда
Коляда — це назва дохристиянського свята (в ніч на 25 грудня), старе слов’янське свято на честь оберту Сонця на весну. Наші пращури у цей день співали пісні про Сонце, Місяць і зорі, вшановували кожен з 12 місяців у році.
В наші дні Коляда змінила свій мотив на християнський — тепер це назва різдвяно-величальної пісні. На Різдво в Україні колядники із великою зіркою ходять від хати до хати і співають колядки.
Різдвяні обереги
Наші предки вірили, що у Святвечір дідух (різдвяна прикраса з соломи) набуває магічної сили. На підлогу у хаті кидали сіно, горіхи та солодощі. Під скатертиною належало розкласти обереги: часник — «щоб не приступала до хати нечиста сила», зерно — «щоб був добрий урожай», а також гроші — «щоб добробут в оселi тримався».
За давнім звичаєм, на стіл клали зайву тарілку з ложкою, (за повір’ям напередодні Різдва на сімейну трапезу до оселі злітаються душі померлих родичів). У гості в цей вечір не ходили, але, якщо в хату просився подорожній, його приймали з особливою теплотою.
Святвечір
Відзначається ввечері напередодні Різдва Христового (за Юліанським календарем — 24 грудня, за Григоріанським календарем — 6 січня). Вечеряти сідали, як тільки на небі з’являлася перша зірка, а а впродовж дня намагалися нічого не їсти.
Під час трапези не дозволялося розмовляти,а особливо сваритися (бо буде у родинi колотнеча цiлий рiк).
Що їли на Святвечір
Крім куті, в Святий вечір подавали ще 11 пісних страв. М’ясних і молочних продуктів у меню не було, адже ще тривав піст. Пекли пиріжки – з капустою, грибами, квасолею, маком. Також ліпили вареники з вишнями, яблуками, сливами, грушами. Обов’язково ставили на стіл глиняний глечик з узваром – компотом із сухофруктів.
Готували рибні страви: холодець, юшку, печеню. Робили салати з буряка, редьки, капусти і грибів.
Кутя
До куті було особливе ставлення, адже зерно в ритуальній страві символізує воскресіння з небуття, мак – достаток, а горіхи з родзинками – довголіття і процвітання.
Різдвяна ялинка
Насправді прикрашання ялинки — це не Новорічна традиція, а Різдвяна. У християнській релігії ялинку називали деревом Ісуса. Ялинкова куля – насправді стилізоване райське яблуко. Раніше ялинки прикрашали яблучками, подібно до райського дерева.
Потім до яблук почали додавати пряники та печиво, але гілки не витримували такої ваги, тому з часом, замість яблук з’явилися скляні прикраси.
Вифлеємська зірка
За однією із гіпотез, це була комета (інакше, як вона могла йти небом й вести за собою волхвів?).
За іншою гіпотезою, у день народження Христа Меркурій підійшов ближче до Землі і відбив від себе світло одразу кількох інших планет, які вишикувалися в небі якось по-особливому – і Меркурій «засяяв» яскравіше.
Три східних царі (волхви)
Валтасар, Гаспар і Мельхіор, які прийшли до Ісуса насправді були вченими-астрономами. Відомі й цінні подарунки, що вони принесли маленькому Ісусику: золото, ладан і смирну. Ці дари зберігаються і до сьогодні на святій горі Афон в монастирі святого Павла.
Вертеп
Перший вертеп з живими свійськими тваринами влаштував святий Франциск Асизький у 1224 році.
