Паломництво до Зарваниці 2021
Цього року паломники з міста Городок вирушили 14 липня по шостій годині ранку. Це греко-католицька спільнота. Група — всього з шістьох осіб. Троє із них важкий шлях до святині долатимуть вперше. Йтимуть — три доби.
Петрик поза камерою зізнається, що трішки боїться втоми, але хлопчик налаштований позитивно і впевнений — це перше, однак не останнє його паломництво.
Вперше у паломництво йде і 21-річний Василь Лісов. Каже — це йому потрібно для поглиблення власної віри.
— Я хочу відчути атмосферу паломництва. Те, що людей із Городка йде небагато, мене не засмучує. Навпаки, матиму можливість побути наодинці зі своїми роздумами, — пояснює молодий паломник.
Городоччани йтимуть до Зарваниці з групою із Хмельницького
Городоччани першу ніч паломництва ночуватимуть у Гримайлові. Саме там вони планують наздогнати групу паломників із Хмельницького, які вийшли у дорогу ще у понеділок, 12 липня.
За словами владики, паломництво — чудова нагода для навернення і роздумів про щось глибоке. Особисто для нього це можливість ще раз усвідомити, що люди на землі — лише паломники, які прямують до неба.
Хмельничани йшли через Городоччину
До слова, хмельничани дорогою зупинялися у старостатах Городоцької громади. У Кузьмині їх місцеві жителі традиційно пригощали смачним обідом, а ночували паломники у смт Сатанів, здебільшого — у храмі Благовіщення Пресвятої Богородиці.
— Паломництво — особливий час. Гарна нагода проаналізувати своє життя і переосмислити цінності, — каже о. Зіновій Маланюк, який 10 років тому започаткував паломництво із Городка до Зарваниці.
Після Гримайлова наступна зупинка паломників у Теребовлі, а потім — Зарваниця.Фото: Городок.City
Ітимуть вони ще три дні. Дорогою молитимуться за мир в Україні, припинення війни і пандемії, а також у своїх особистих намірах.
Винятком став минулий рік — через карантинні обмеження. Цього року віряни вирушили у довгий шлях, аби долучитися до наймасштабнішої події року — загальнонаціональної прощі.
Центр Марійської духовності
Історія Зарваниці пов'язана з тим, що там знайшов надійний прихисток київський монах, якому уві сні з'явився образ Богоматері з малим Ісусом на руках. У 1867 році Папа Римський Пій IX коронував ікону і надав Зарваниці статусу відпустового місця.
Не раз подільську святиню спустошували татарські напади, зазнала вона руйнувань у Першу та Другу світові війни. Проте найбільшої шкоди завдала Зарваниці тоталітарна більшовицька система, яка знищила монастир, закрила храм Пресвятої Трійці і заборонила греко-католикам молитися біля цілющого джерела.
Після проголошення незалежності України почалося справжнє відродження подільської святині.Фото: pilgrimage.in.ua
На честь 2000-ліття Різдва Христового у Зарваниці збудовано й освячено:
- собор Зарваницької Матері Божої;
- надбрамну церкву Благовіщення;
- скульптурну композицію рельєфної ікони Зарваницької Матері Божої;
- чотириярусну дзвіницю;
- Хресну дорогу;
- купіль «Джерело Святої Анни»;
- храм Пресвятої Євхаристії.
У відпустовому місці вдячні віряни встановили пам'ятник Папі Римському Івану-Павлу II, якого Католицька церква 2014 року проголосила святим. Під час свого офіційного візиту в Україну у червні 2001 року він молився перед чудотворною іконою Зарваницької Матері Божої.
