27 жовтня 2024 13:00
Літературний тест
Українська література багата на яскравих і незабутніх персонажів, які стали частиною нашої культурної спадщини. Чи зможеш упізнати твори за відомими цитатами?
Команда Городок.City підготувала для вас тест із 10 запитань, у яких зібрано цитати, відомі кожному шанувальнику української літератури.
Відгадайте чия цитата

Інструкція до тесту:
✅ Обрати правильну відповідь.
📲 Поділитися результатом у соціальних мережах.
Не забудьте поділитися своїми відповідями у коментарях.

Хто є автором вислову: «Чужинець є чужинець і ще жоден із них не приходив до нас з добром. Хай він буде червоний чи білий, сірий чи жовтий, а якщо попер на твою землю, то не питай у нього, що він думає робити далі, а покажи заброді, почім фунт свинцю на українську ярмарку».

Кому належать слова: «Я хотів би, щоб усі люди були щасливі і жили в мирі».

Хто є автором цитати: «Кожен з нас несе гріх за собою... Чого ж одному прощено, — один забувся про його, наче спокутував, а мені — нема ні забуття, ні спокути... І не карали — винуватий... Де ж та правда на світі?!».

Кому належить вислів:
«Нi! Я жива! Я буду вiчно жити! Я в серцi маю те, що не вмирає».

Хто сказав:
«Доборолась Україна до самого краю. Гірше ляха свої діти її розпинають».

Кому належать слова:
«Чужа душа — то, кажуть, темний ліс. А я кажу: не кожна, ой не кожна! Чужа душа — то тихе море сліз. Плювати в неї — гріх тяжкий, не можна».

Хто є автором цитати:
«Лупайте сю скалу! Нехай нi жар, нi холод. Не спинить вас! Зносiть i труд, i спрагу, й голод, Бо вам призначено скалу сесю розбить».

Хто висловив таку думку:
«Я хотів би бути козаком, щоб їздити на коні, стріляти з лука і захищати свою землю від ворогів».

Кому належать слова:
«Я не можу розминутись з людиною. Я не можу бути, самотнім. Признаюсь — заздрю планетам: вони мають свої орбіти, і ніщо не стає їм на їхній дорозі. Тоді як на своїй я скрізь і завжди стрічаю людину».

Хто є автором цитати:
«І самий смисл буття чи не в тому, щоб пити красу цих ночей, жити у мудрій злагоді з природою, знати насолоду у праці і поезію людських взаємин».
