Ольга Ямборко дев'ять років тому думала, що у Городок на Хмельниччину приїхала тимчасово — на місяць-два. Жінка родом із Горлівки Донецької області — міста шахтарів, де з 2014 року прапори Росії й угруповання «ДНР» майорять над міською радою. Як рік тому розповідали «Донбас Реалії», Горлівка – третє за кількістю жителів місто під контролем угруповання «ДНР». За неперевіреними даними бойовиків, там проживає майже 260 тисяч осіб.
На початок війни у Горлівці працювали 4 шахти. Зараз усі вони закриті.Фото: radiosvoboda
Робоче місце
Величезний пульт управління з незрозумілими для пересічної людини кнопками та ручками, широкий стіл, заставлений різного виду апаратами – від такого, що складається із навушників та мікрофону, до телефону без диску і кнопок.
Робоче місце Ольги Ямборко.Фото: Городок.City
Ольга Ямборко постійно на зв’язку з різними службами станції, іншими підрозділами залізничного сполучення й навіть потягами. Її погляд повсякчас на годиннику або пульті управління.
— От бачите, зараз загориться червона лампочка і це означатиме, що поїзд наближається до нашої станції, — розповідає, показуючи на пульт, Ольга Ямборко, чергова по станції «Вікторія».
Як за командою, лампочка засвітилася, пані Ольга підвелася з-за столу і натиснула декілька кнопок.
Далі – дзвінок на іншу станцію, куди прямує потяг.
— Сьогодні зустрічаю вантажний потяг із 42 вагонами. Такі довгоскладні потяги через Городок їдуть рідко. Переважно проїжджають невеликі — по 8-10 вагонів, — каже працівниця залізниці.
Ольга Ямборко потяги зустрічає уже понад 40 років. А таку професію обрала ще у 12 років.Фото: Городок.City
Життя до Городка
— Пам’ятаю, як на канікули часто приїжджала до тітки. А моя старша на 10 років двоюрідна сестра тоді працювала на залізниці у Дніпродзержинську. Я завжди бігала до неї на роботу і захоплено дивилася, як із прапорцями виходили і зустрічали потяги працівники залізниці. Саме тоді, у дитинстві, мені захотілося теж стати залізничником.
Відтак, після закінчення залізничного технікуму Ольга спершу працювала черговим оператором, а потім — черговим на станції «Горлівка», понад 30 років (протягом 1983-2014 років).
Ніколи б не подумала
Але одного дня усе змінилося... У 2014 році Горлівка опинилася під контролем терористичної організації «Донецька народна республіка» та стала однією з гарячих точок війни. Ольга Ямборко поїхала із Горлівки 31 липня: разом із сім’єю переїхала у Городок, звідки родом її чоловік.
— Тут батьківська хата мого чоловіка, — розповідає пані Ольга. – Тож ми, на відміну від багатьох моїх знайомих, мали куди поїхати. Хоча я до останнього сподівалася, що минеться і мені не доведеться виїжджати з рідного дому. Та не минулося… Коли почалися обстріли, спершу відправила дітей, а потім поїхали з чоловіком.
У Городку пані Ольга спочатку навіть роботи нової не шукала. Усе сподівалася, що це — ненадовго.
Коли українка зрозуміла, що найближчим часом нічого «не налагодиться», почала шукати роботу. Виявилося, що є вакансія на станції «Вікторія» у Городку.
— Раніше працювала на Донецькій залізниці, а тепер — на Південно-західній, — крізь смуток всміхається чергова по станції.
Робота в Городку
Після роботи у багатотисячному місті на вузловій вантажно-пасажирській залізничній станції Донецької залізниці Городоцька станція була для жінки аж надто спокійною.
— Буває така зміна, що взагалі жодного поїзда немає. А часом — декілька поїздів на день. По-різному буває, — каже Ольга Ямборко, чергова по станції «Вікторія».
Але постійно потрібно бути на селекторі, постійно контролюю ситуацію, — розповідає жінка.Фото: Городок.Сity
Пасажирських перевезень на «Вікторії» пані Ольга вже не застала. На проміжній залізничній станції 5-го класу Південно-західної залізниці пасажирський рух повністю припинено з 2011 року. Сьогодні через Городок проїжджають тільки вантажні потяги.
— Чи вірю я у перспективи щодо відновлення пасажирських перевезень через Городок? — замислюється Ольга Ямборко. – Важко відповісти… Для цього потрібно повністю реконструювати залізничні колії. А це — чималі кошти. Адже зараз середня швидкість руху потягу цією колією – 15-20 км. Зрозуміло, що пасажир швидше обере автобус, який його доставить із Городка до Києва за 5-6 годин, аніж потяг, яким треба буде їхати вдвічі довше.
«Нова залізниця»
В той же час, 9 листопада Президент України Володимир Зеленський під час виступу на форумі «Велике будівництво: нова залізниця» анонсував «наймасштабніше за роки незалежності» будівництво і модернізацію рухомого складу і залізничних шляхів.
— Це програма з оновлення вантажних вагонів до 2028 року. Десятки тисяч нових вагонів, тисячі нових робочих місць, формування абсолютно нового ринку загальним обсягом 100 мільярдів гривень, — заявив Президент.
Фото: president.gov.ua
За його словами, стан, до якого була доведена наша Укрзалізниця за ці роки, можна коротко, але влучно описати так: доісторичний локомотив, який зношеними шляхами ледь-ледь тягне потяг зі скрипучими вагонами до брудних станцій і до некомфортних вокзалів.
І, можливо, колись і до Городка докотиться Президентська програма «Великого будівництва» — Нова Українська залізниця.
А поки що працівники Укрзалізниці, в тому числі й Ольга Ямборко, можуть лише сподіватися.
— Але я не втрачаю надії, що рано чи пізно повернуся до своєї домівки в містечку, де народилася і виросла, — каже пані Ольга. – Можливо, на той час буду вже на пенсії… То хоча б радітиму за моїх молодих колег.
