Історія завдовжки у 100 років
У неї були чотири мачухи, тому часу на дитячі розваги не мала. А потім – роки голодомору, війни та втрат... Втім, важке дитинство та непроста юність не зламали сильного духу Олени Бельської. 5 січня їй виповнилося 100 років. Із ювілеєм бабусю, яка проживає у селі Новосілка, вітали рідні, представники влади та односельці. На ювілеї побували і журналісти Городок.City.
У веранді колишнього панського будинку, якому понад 200 років, стоїть схвильована бабуся в очікуванні гостей. Вона одягнена у довгу спідницю, теплий светрик, жилетку та закручена у світлу хустину.
Нарешті приїхали. Ювілярка запрошує всіх у будинок та вітає із новим роком. Вона ігнорує пропозицію дітей присісти у крісло – вперто стоїть на своїх двох без палиць і чекає, поки останній гість зайде у дім.
Схвильована, але щаслива
Обличчя літньої жінки вкрите зморшками, та її очі досі сповнені щирості й добра.Фото: Городок.City
На обличчі бабусі – емоції щастя. Поправивши зачіску під хусткою, зі слізьми на очах ювілярка приймає вітання. Уважно вдивляється в обличчя присутніх, шукаючи знайомих, час від часу посміхається і дякує гостям за приємні слова.
Отримавши подарунки та вислухавши всі побажання, господиня запрошує гостей за святковий стіл, перевіряє, чи всі сіли і чи всього вистачає на столі. Нарешті сідає сама – так, щоб усіх бачити. Поряд із нею сідають доньки, разом із мамою пригадують минулі роки.
Досі любить керувати
Ювілярка найбільше пишається своєю родиною. Розповідає, що виховали із чоловіком трьох дітей – двох доньок та сина. Має також чотирьох онуків та вісьмох правнуків. І наголошує: усі вони освічені. Для неї це дуже важливо.
— Я сама хотіла вступати у виш, на бухгалтера. Хотіла стати якимось начальником, щоб командувати, — всміхаючись, каже бабуся. — Та моя мрія не здійснилася. Поки мої ровесники навчалися, я працювала вдома. А потім війна… Тому сьогодні радію, що всі мої діти освічені та успішні.
Хоча начальницею ювілярка і не стала, та прагнення керувати у неї залишилося. Зараз керує своїми дітьми, але ті не скаржаться, кажуть: їхня матуся – найкраща у світі. І вони мріють, щоб вона ще довго тішила їх своєю присутністю.
Та ось бабусі це не завжди до вподоби, бо вона звикла працювати. Тож, коли випадає нагода, із задоволенням або збирає яблука, або працює на грядці. Звісно, поки діти не бачать.
— Нічого не дозволяють мені робити. Відколи помер чоловік, я навіть ложки не обмила, — каже Олена Бельська.
Будинок, у якому проживає ювілярка.Фото: Городок.City
Проживає довгожителька зі старшою донькою Генефою. Полюбляє солодощі і неохоче дотримується дієт. А ще вона в курсі всіх подій в Україні та світі, бо дуже любить дивитися новини.
І ще один ювілей
5 січня у Городоцькій громаді ювілейний день народження відзначила ще одна жінка: 90 років виповнилося Ніні Стрільчик. Ювілярка проживає у селі Великий Карабчіїв. Хоча до сторіччя іменинниці ще цілих 10 років, проте здоров'я її вже підводить. "Ноги вже не слухаються", - каже Ніна Миколаївна. Тому за нею доглядають син і невістка.
