Стрітення Господнє — християнське свято
Є християнські свята, про які ми знаємо буквально все і можемо двома словами описати, що відзначають віряни: Різдво – Христос народився, Великдень – Христос воскрес. А що таке Стрітення Господнє? Що взагалі означає це незвичне для сучасної людини слово — «стрітення»?
Городок.City пропонує городоччанам познайомитися з історією та особливостями цього свята.
Стрітення Господнє: події з Євангелія
За новим календарем 2 лютого ми згадуємо події, описані в Євангелії від Луки. Стрітення відбулося через 40 днів після Різдва Христового.
Фото: ШІ
У іудеїв того часу було дві традиції, пов'язані з народженням дитини:
- по-перше, жінка після пологів не могла з'являтися в Єрусалимському храмі 40 днів (а якщо народилася дівчинка — то й усі 80). Щойно термін спливав, мати повинна була принести до храму очисну жертву;
- по-друге, за стародавнім іудейським звичаєм, на сороковий день після появи на світ хлопчика-первістка батьки повинні були принести його в храм, щоб присвятити Богові.
Представляючи дитину Господу, за неї батьки приносили жертву: багаті – барана або тільця, бідні – двох голубів. Через сорок днів після народження Ісуса Марія та Йосип прибули з Віфлеєму до Єрусалиму. Із Богонемовлям на руках вони ступили на поріг Храму. Оскільки сім'я жила небагато, тому очисною жертвою Богородиці стали два голуби.
Стрітення Господнє: хто такі Симеон і Анна-пророчиця
Праведний Симеон був одним із перекладачів Святого Письма з єврейської мови грецькою. Перекладаючи одне із передбачень, він засумнівався у правильності написаного, адже там було сказано, що Непорочна Діва народить Дитину. Щойно Симеон хотів виправити «Діва» на «Жінка», з’явився ангел і завадив старцю зробити це. Він запевнив Симеона у правильності пророцтва. Також ангел зазначив, що Симеон зможе сам у цьому переконатися і житиме, допоки не підтвердиться істинність пророцтва.
Відтак минуло близько 300 років і праведник таки дочекався зустрічі з Богонемовлям.
Фото: ШІ
За навіюванням Духа Божого Симеон прийшов у храм саме тоді, коли туди прийшло Святе Сімейство. Побачивши Марію з Немовлям, старець вийшов їм назустріч і взяв на руки Дитину (тому й Богоприємець), благословив Немовля і промовив:«Нині відпускаєш раба Твого, Владико, за словом Твоїм, з миром; адже бачили очі мої Спасіння Твоє, яке Ти приготував перед лицем усіх народів, – світло на просвітлення язичників і славу народу Твого, Ізраїлю».
За переказами, праведний Симеон Богоприйменець помер на 360-му році свого життя. Сьогодні у кафедральному соборі м. Ахен (Німеччина) зберігається правиця (права рука) праведного Симеона Богоприймця. Раз на сім років, за старою традицією, її виставляють для поклоніння вірян — це відоме на весь світ паломництво Ахену.
Стрітенська вода і свічки-громниці
На честь Стрітення Господнього у церквах святять воду. Християни вірять, що ця вода, як і богоявленська, має чудодійну силу й може зберігатися тривалий час, не втрачаючи своїх особливих властивостей. Нею окропляли тих, хто вирушав у дорогу, а також давали її випити тому, хто помирає при читанні відхідної молитви.
Фото: ШІ
Також у храмах освячують стрітенські свічки, які у народі називають «громовиця», «громниця», «громнича». Вони вважаються головним засобом для очищення будинку, захисту від стихійного лиха, лікування душі і тіла.
Їх дбайливо зберігають цілий рік біля ікон та запалюють під час домашньої молитви у важких життєвих обставинах або в особливі для людини дні.
Погодні прикмети та повір’я на Стрітення
- Заметіль на Стрітення – весна буде пізньою та дощовою.
- Якщо на Стрітення горобець із калюжі напився – весна наближається.
- Тепло на Стрітення – до ранньої весни.
- Зоряне небо на Стрітення обіцяє пізню весну.
- Вітер на Стрітення – до врожаю плодових дерев.
Притча про чотири свічкиЧотири свічки спокійно горіли і потихеньку танули... Було так тихо, що чулося, як вони розмовляють. Перша сказала: «Я – СПОКІЙ. На жаль, люди не вміють мене зберегти. Думаю, мені не залишається нічого іншого, як згаснути!». І вогник цієї свічки згас. Друга сказала: «Я – ВІРА. На жаль, я нікому не потрібна. Люди не хочуть нічого слухати про мене, тому немає сенсу мені горіти далі». Щойно вона вимовила це, легкий вітерець загасив свічку. Дуже засмутившись, третя свічка вимовила: «Я – ЛЮБОВ. У мене немає більше сил горіти далі. Люди не цінують мене і не розуміють. Вони ненавидять тих, які їх люблять найбільше – своїх близьких...». І ця свічка теж згасла. Раптом до кімнати зайшла дитина і побачила три згаслі свічки. Злякавшись, вона закричала: «Що ви робите?! Ви повинні горіти! Я боюся темряви!» і заплакала. Схвильована четверта свічка сказала: «Не бійся і не плач! Поки я горю, завжди можна запалити й інші три свічки. Я – НАДІЯ!». |
Оновлено 29.01.2024 р.
