Волонтери Городоччини
Із початком повномасштабної війни в Україні мешканці та мешканки Городоччини об’єдналися задля наближення Перемоги. Вони плетуть сітки, збирають гуманітарні допомоги, закуповують автівки на фронт, печуть пиріжки та печиво. А один із будинків городоччанки перетворився на міні-цех із виготовлення сухих обідів для наших захисників.
Спочатку їх було троє – Наталія Підлісна, її братова Альона Підлісна та подруга Альона Нагуляк. Спершу вони плели маскувальні сітки, а потім вирішили переформатуватися. Отримавши підтримку рідних, дівчата взялися виготовляти для бійців сухі обіди.
Заклик про допомогу
Дівчата оголосили про збір продуктів. Мати Наталії Людмила Підлісна, яка працює у сфері освіти, опублікувала на своїй сторінці у фейсбук звернення до городоччан, хто має можливість та бажання, принести овочі на борщ та приправи. Це було 30 березня. Уже наступного дня пані Людмила дякувала усім, хто відгукнулися.
— Навіть не сподівалася на таку активність земляків і землячок,— розповідає Городок.City волонтерка. — Того ж дня нам привезли 2 сушарки для овочів. Згодом у нас вже працювало 15 сушарок. Наступного дня освітяни привезли чимало овочів у великій кількості: буряки, моркву, картоплю, капусту, томат, кетчуп, сушений кріп та петрушку. До речі, шукали саме домашній соус та кетчуп. Наш намір – можливість через страву відчути домашнє тепло.
Майстрині цеху
І поки одні постачали продукти, інші городоччанки об’єдналися та стали майстринями із виготовлення сушених наборів.
— Ми усі збиралися у нас вдома і працювали до пізньої ночі. Дуже пишаюся нашими жінками, які переробляли овочі, варили їх, різали та сушили, а потім фасували та упаковували, — продовжує розповідати про свій шлях волонтерства Людмила Підлісна. — І, звісно, дякую кожній поіменно: Альоні Нагуляк, Оксані Присяжній, Лідії Котелбі, Людмилі Гудимі, Ользі Слободанюк-Мазур, Валентині Грищишеній, Любові Клепацькій, Аллі Рибак, Тетяні Клепацькій, Альоні Підлісній, Серафимі Мусій, Аллі Єгоровій, Євгенії Артим, Майї Федишиній, Ользі Лісневській, Валентині Чорномиз та багатьом іншим.
Фото: Домашній архів
Перша партія
Перша партія сухих борщів на фронт попрямувала 8 квітня – це 450 однопорційних пакетиків борщової заправки для запарювання. Через тиждень, 14 квітня, відправили ще 400. Не минуло й тижня, і 20 квітня знову на передову поїхало чергових 550 порцій сухого борщику.
— Адже наші воїни перебувають у найскладніших умовах і не мають можливості готувати гарячі страви, — розповідає Наталія Підлісна, донька пані Людмили, яка теж брала активну участь у приготуванні сухої заправки. — А так вони зможуть смакувати борщем, приготовленим нами з любов’ю. Нехай набираються сил та нещадно б'ють ворогів.
Фото: Facebook
— Я за ці дні переконалася у тому, що наші люди — неймовірні, — зазначає пані Людмила. — От наведу приклад: надходить до мене дзвінок із незнайомого номера. Вмикаю телефон і чую: «У мене є сушарка, розкажіть, як мені вам допомагати, я хочу бути корисною». І коли я подякувала жінці за бажання допомагати, то почула: «Не потрібно дякувати мені, це ми так своїми вчинками та допомогою дякуємо нашим військовим, які нас захищають!».
Або ще один приклад: нам потрібно — вже і зараз — 2 мішки червоних буряків. За 5 хвилин наша городоччанка Оксана Коріньовська вирішує це питання. Або коли за пів години після оголошення в Інтернеті про друк вкладок до сухих борщів телефон розривається і відразу запитують, куди вам принести роздруковане і чи не буде пізно… Або ж надходить фінансова допомога на придбання м’яса і від знайомих в Україні, і з-за кордону… Саме так і проявляється наша справжність!
Натхненні працею, городоччанки почали щотижня відправляти 400-500 порцій сухих борщів.
Вдячність захисників
І що найбільше гріє душу? Вдячність від бійців на передовій.
— Скромне, але щире спасибі землякам із Хмельниччини, особливо — жителям Городоцької громади, — написав у соцмережі наш захисник із позивним Санта. — Під час війни допомога землякам - наче проста, та, водночас, така відповідальна місія.
Мирні громадяни щиро діляться із солдатом теплом своїх домівок, теплом своїх сердець та усім тим, що має українська сім’я.
З честю жителі Городоччини роблять великі справи, файно згуртувалися у волонтерську команду та колективно вирішують надскладні задачі по збору, формуванню та організації доставки у наші бліндажі всього необхідного. Дякуємо за смачнючий борщ, м’ясні консерви, домашню випічку, голубці, вареники, медикаменти та багато іншого. Спасибі вам, добрі люди!..
Фото: Facebook
— Як і більшість українців, ми сьогодні робимо все можливе для допомоги нашим захисникам, — відповідає на пост військового Людмила Підлісна. — Ми щодня пам'ятаємо, завдяки кому спимо у теплих ліжках, снідаємо, обідаємо та вечеряємо за своїм столом у своєму домі. Тому ми не зупиняємося: заготовляємо, варимо, сушимо, фасуємо… І так працюватимемо до перемоги. Бо Україна має найкращих синів, які воюють за нашу незалежність та свободу; найкращих доньок, які готують для наших воїнів; найкращих матерів, які моляться за них; та найкращих батьків, які турбуються про своїх дітей. Крок за кроком ми йдемо до перемоги і разом все здолаємо!
Загалом, городоччанки почали об’єднуватися у волонтерські бригади з перших днів повномасштабного вторгнення рф. З тих пір при Городоцькій міській раді діє чотири волонтерські бригади жінок: бригада оперативного реагування; бригада польової кухні; бригада прибирання, готування та інших господарських робіт для роти територіальної оборони та ВПО та волонтерська інформаційна бригада.
Щоб увійти до складу бригади, потрібно звернутися до Городоцької міської ради, безпосередньо до секретарки міськради Олени Гріх із документом, який посвідчує особу (паспорт, водійські права, пенсійне посвідчення).
— Кожна бригада має координатора, з яким узгоджуються всі дії, — резюмувала Олена Гріх.
Контактний тел.: 067-450-30-50 (Гріх Олена Іванівна).
