Волонтери Городоччини

Щодня їх все більшає, а їхня праця стає ще більш затребуваною. Мова іде про волонтерів та волонтерок — людей, які забезпечують міцний тил та допомагають іншим. Городок.Сity сьогодні знайомить своїх читачів зі ще однією командою таких людей на Городоччині. Пріоритет у роботі цих благодійників та благодійниць — діти внутрішньо переміщених осіб.

Волонтерки передали допомогу багатодітній сім’ї Клімових із Харківської області, які поселились у селі Кузьмин.Волонтерки передали допомогу багатодітній сім’ї Клімових із Харківської області, які поселились у селі Кузьмин.Фото: Foundation.kk

Ірина Бенько родом із Городка. У рідному місті вона закінчила четверту школу і згодом вступила на навчання до Києва.

— У 2009 році стала студенткою Київського національного лінгвістичного університету і після його закінчення залишилася працювати юристом у столиці, — розповідає Ірина.

У Києві вона познайомилася з Євгенією із Краматорська. Дівчата вирішили започаткувати власну справу — консалтингову компанію, яка надає послуги ФОПам та юридичним особам.

— Наша спільна праця розпочалася у 2015 році, — пригадує Євгенія Кандиба. — Не зважаючи на чималу конкуренцію у сфері юридичних та бухгалтерських послуг, вирішили все ж розпочати власний бізнес. Не можу сказати, що наш старт був важким етапом у житті. Ми були у піднесеному настрої і впевнені у тому, що у нас все вийде. Як виявилося, ми були праві.

Ірина та Євгенія — керуючі партнери провідного київського консалтингового агентства «КК Consulting».Ірина та Євгенія — керуючі партнери провідного Київського консалтингового агентства «КК Consulting».Фото: 2kk.com.ua

Війна змусила змінити плани

Та війна змусила дівчат тимчасово змінити плани і переїхати зі столиці. Оскільки у Ірини Бенько у Городку проживають батьки, підприємиці із сім’ями, не роздумуючи, після перших обстрілів столиці, приїхали сюди.

Вважаю, що ми — щасливчики, — веде далі мову Ірина. — Адже маємо куди повернутися — у відносно спокійне місце під час війни. А тим більше, що у цьому місті — мої батьки

Та спокійно сидіти на місці Ірина та Євгенія не змогли. Перший тиждень війни — оговтувалися, а далі взялися до роботи.

Разом із батьками та чоловіками дівчата почали готувати м’ясні консерви (самі закуповували м'ясо) та печиво на фронт.

А потім налагодили доставку гуманітарної допомоги з Польщі.

— Наші родичі, сім’я Романович, організували спільно зі своїми польськими бізнес-партнерами гуманітарну допомогу для українців та доставляли її нам, — розповідає Ірина. — І ми почали формувати пакунки. Познайомилися із волонтерами із польського містечка Ланьцут та почали активно співпрацювати. До нас їде допомога, від нас — зворотній зв'язок: фото та відеозвіт.

У пріоритеті — діти

У пріоритеті в Ірини та Євгенії — діти, яких дівчата називають мандрівниками. Допомагають саме дітям сімей переселенців всім необхідним: одягом, продуктами харчування, засобами гігієни, а також різними іграшками та іграми.

Foundation.kk
Foundation.kk
Foundation.kk
Foundation.kk
Foundation.kk
Foundation.kk
Впевнені, що у кожної дитини має бути дитинство, навіть під час війни, — каже Ірина

Зареєстрували Благодійний Фонд

Щоб усе було прозоро та відкрито, Ірина та Євгенія створили та зареєстрували Благодійний Фонд «Foundation.kk», прагнучи залучити якнайбільше іноземних донорів.

— Ми переконані, що економічна ситуація в нашій країні з кожним днем війни буде погіршуватися, — каже Євгенія. – Навіть коли війна закінчиться, потрібен буде ще не один місяць для становлення. Тому важливо, щоб донати з-за кордону не переставали надходити. Адже ще довго будуть люди, і їх багато, які потребуватимуть допомоги лише через те, що їм просто немає куди повертатися.

Активну участь у роботі Фонду бере також мама Ірини Неля Колюда. Кілька партій допомоги були доставлені у Будинок Милосердя в Городку.У Кузьминському ліцеї волонтерки відвідали переселенців з Донецької області.Фото: Foundation.kk

Активну участь у роботі Фонду бере також мама Ірини Неля Колюда. Фонд уже співпрацює із декількома закордонними організаціями, і в такому ж напрямку планують працювати й далі.

— Координація наших дій свідчить про те, що ми рухаємося у правильному напрямку. Адже нам зустрічаються саме ті люди, які нам допомагають. Тому сферу своєї діяльності тільки розширюватимемо, — додає Євгенія.

Своїх дружин активно підтримують чоловіки.Засновники благодійного фонду «Фундація КК» — сім’ї Бенько та Кандиба.Фото: Foundation.kk

Як отримати допомогу

До відома переселенців: для отримання допомоги для діток сім’ям, які вимушено переїхали на Городоччину, можна звертатися за телефонами 097 951-01-15 (Ірина) та 093 701-35-81 (Євгенія) та надсилати запити в зручний месенджер, Viber, Telegram. Всі пакунки збираються індивідуально, приблизно за годину. Тому, як зазначають волонтерки, спершу запит, а тоді — зустріч. До речі, пакунки формують під особистий запит кожної дитини, зокрема враховуючи вік, зріст дитини тощо.

До слова, допомагають городоцькі волонтерки не тільки переміщеним особам, які проживають на Городоччині, але й тим, хто переселився у різні куточки України. У будні дівчата надсилають допомогу відповідно до запитів у Городку та по Україні, а під час вихідних їздять у місця масового розселення ВПО і там збирають запити.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися