|
Продовжуємо історичну рубрику, у якій збираємо історичні дані про витоки російсько-української війни. У п’яти коротких публікаціях проаналізуємо, як росія ще з XV століття загарбувала наші землі. У попередніх публікаціях розповідали про витоки російсько-українського протистояння з часів Литовсько-Руської держави, Речі Посполитої vs Московія, Гетьманщини vs Московія (друга половина XVII-XVIII століття), УНР vs РСФРР (1917-1921). |
Російсько-українське протистояння після розпаду СРСР
Сучасне російсько-українське протистояння, яке почалося в момент фактичного та формального розпаду СРСР у 1991 році і триває по теперішній час, пов'язане з історичним прагненням України до державної незалежності та намаганнями росії відновити втрачений імперський статус і світову гегемонію. Воно є продовженням цивілізаційного протистояння між Україною та росією, що має багатовікову історію.
Основними передумовами російсько-українського протистояння, яке переросло у 2014 році у збройну агресію росії проти України, є системна криза російської державності. Вона трансформується сучасним російським політикумом у намагання відновити російську імперію, розширити контроль над частиною світу й утримати за собою світову гегемонію, втрачену з розпадом СРСР та економічним занепадом.
Після розпаду СРСР Україна посіла у російській агресивній стратегії ключове місце. Сам факт існування незалежної Української держави заперечує імперський статус росії.
Фото: uatv.ua
Фото: uatv.ua
Без повного політичного та економічного підпорядкування України успішне продовження агресивного зовнішнього курсу та реанімація СРСР для росії є неможливими, відтак збройна агресія проти України була лише питанням часу.
Починаючи з 2004 року, Україна повною мірою відчула на собі дію комплексу усіх можливих способів тиску, що дістав назву «гібридна війна». Росія розгорнула наступ на усіх можливих напрямках, а найважливішим полем боротьби став інформаційний простір. Понад усе кремль прагнув завадити зближенню України з ЄС і НАТО, оскільки воно поставило б хрест на ідеї реанімації СРСР.
«Гаряча» фаза «гібридної війни» почалася в лютому-березні 2014 року, коли росія, наважившись на збройну агресію проти України, анексувала Автономну Республіку Крим і Севастополь.
Фото: naurok.com.ua
Наступним кроком стала окупація нею окремих районів Донецької та Луганської областей. Війна на сході України розпочалася у квітні 2014 року, коли проросійські сепаратисти завдяки активній підтримці росії розгорнули військові дії на Донбасі та проголосили маріонеткові квазіутворення ДНР та ЛНР з тим, щоб представити російську агресію як громадянський конфлікт всередині України.
Фото: bintel.org.ua
Фото: pdmnews.ru
Млява реакція Заходу на агресивні дії росії спонукала путінський режим вдатися 24 лютого 2022 року до повномасштабного вторгнення в Україну. І хоча героїчний спротив українського народу, безпрецедентна підтримка світової спільноти, активна військова допомога країн НАТО, жорсткі міжнародні санкції поставили агресора у скрутне становище, однак путінський режим поки що не налаштований відмовлятися від своїх планів, оскільки визнання поразки у війні є рівносильним його самогубству.
Та саме зараз з пронизливою відвертістю російська еліта чітко розуміє той факт, що Україна остаточно позбувається пут, які москві вдалося накинути на неї у процесі знищення української державності у XVIII столітті, а потім все тугіше затягувати упродовж ХІХ-ХХ століть.
Цей матеріал «Витоки російсько-українського протистояння: Україна vs РФ (2014-2022)» опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.

